Чо Дже Джин (кор. 조재진, нар. 9 липня 1981, Пхаджу) — південнокорейський футболіст, що грав на позиції нападника.

Ф
Чо Дже Джин
Особові дані
Народження 9 липня 1981(1981-07-09) (38 років)
  Пхаджу, Південна Корея
Зріст 185 см
Вага 80 кг
Громадянство Flag of South Korea.svg Південна Корея
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1997-1999 Daeshin High School
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2000–2004 Південна Корея «Сувон Самсунг Блювінгз» 16 (0)
2003   Південна Корея «Санджу Санму» 31 (3)
2004–2007 Японія «Сімідзу С-Палс» 101 (45)
2008 Південна Корея «Чонбук Хьонде Моторс» 26 (8)
2009–2010 Японія «Гамба Осака» 35 (10)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2003–2004 Південна Корея Південна Корея U-23 28 (11)
2003–2008 Південна Корея Південна Корея 40 (10)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав за південнокорейські клуби «Сувон Самсунг Блювінгз», «Санджу Санму» та «Чонбук Хьонде Моторс», а також японські «Сімідзу С-Палс» та «Гамба Осака». Крім того виступав за національну збірну Південної Кореї, у складі якої був учасником чемпіонату світу та Кубка Азії.

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 9 липня 1981 року в місті Пхаджу. Займався футболом у Віщій школі Дейшинь.

У дорослому футболі дебютував 2000 року виступами за команду «Сувон Самсунг Блювінгз», в якій провів чотири сезони, взявши участь у 16 матчах чемпіонату, але не досягнув з клубом великих успіхів. Він також висловив бажання грати в Англії і сказав, що заздрить переходу Лі Дон Гука в «Мідлсбро». Протягом 2003 року Чо також на правах оренди захищав кольори команди клубу «Санджу Санму».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу японського клубу «Сімідзу С-Палс», до складу якого приєднався 2004 року. Відіграв за команду з міста Сідзуока наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Сімідзу С-Палс», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі «Сімідзу С-Палс» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,45 голу за гру першості. Під час свого достатньо успішного перебування в «С-Палс» Чо отримував пропозиції від «Утрехта», «Аякса», «Вест Гем Юнайтеда» та інших європейських команд. Чо найбільше хотів грати за «Утрехт», але, як повідомляється, був незадоволений умовами угоди[1].

Відмовившись від трансферу, Чо дограв останні місяці свого контракту з «С-Палс», перш ніж знову зайнявся пошуками європейської команди. Однак, після невдалих переглядів в «Ньюкасл Юнайтед», «Портсмуті» та «Фулгемі» Чо повернувся в Корею у лютому 2008 року, де підписав контракт з клубом К-Ліги «Чонбук Хьонде Моторс».

Після невдалого сезону у К-Лізі в кінці 2008 року Чо підписав контракт з японським клубом «Гамба Осака» за плату в розмірі $ 3,5 млн[2]. Був також інтерес з боку катарської «Аль-Гарафи», яка вже купила в «Ліона» Жуніньо Пернамбукано, але Чо відхилив пропозицію.

18 березня 2011 року він оголосив про свій відхід з футболу через тривалі проблеми з вродженою дисплазією кульшового суглоба.

Виступи за збірніРедагувати

Протягом 2003—2004 років залучався до складу молодіжної збірної Південної Кореї. На молодіжному рівні зіграв у 28 офіційних матчах, забив 11 голів. Представляв країну на Олімпійських іграх 2004 року. Він суттєво допоміг збірній вирвати нічию у матчі проти Малі. При рахунку 3:0 на користь африканців Чо за дві хвилини зробив дубль. Пізніше захисник Малі, намагаючись перешкодити забити Чо, зрізав м'яч у свої ворота, в підсумку матч завершився з рахунком 3:3. Південна Корея посіла друге місце в групі А і отримала право на участь в наступному раунді, де вона зазнала поразки від Парагваю, який у підсумку посів друге місце.

2003 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Південної Кореї. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 40 матчів, забивши 10 голів.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2006 року у Німеччині та кубка Азії з футболу 2007 року у чотирьох країнах відразу, на якому команда здобула бронзові нагороди.

ПриміткиРедагувати

  1. Cho rejects Utrecht switch[недоступне посилання з травень 2019]
  2. Japan: Gamba Osaka Sign Korea's Cho Jae-Jin

ПосиланняРедагувати