Чоґ'ял
Чоґ'ял (тиб. ཆོས་རྒྱལ) — титул монархів Сіккіму. Вони перебували при владі з 1642 по 1975 рік. У 1975 році монархія була скасована, а Сіккім увійшов до складу Індії як 22-й штат. Слово «чоґ'ял» означає «праведний правитель»[1] або «духовний правитель».
Крім того, титул чоґ'яла привласнювали в різних гімалайських державах особливим духовним правителям. Так, в Бутані чоґ'яли вважалися реінкарнацією (втіленням) засновника Бутанського королівства Шабдрунґа Нґаванґа Намґ'яла. Титул чоґ'яла мав значення вище, ніж Дже Кхенпо, найвищий чернечий чин, і вище, ніж чин тимчасового правителя, Деб або Десі[2]. Намкай Норбу, тибетській учитель, що живе і працює на Заході, професор Неапольського інституту сходознавства і засновник Світової Дзогчен Спільноти, і зараз має титул чоґ'яла і вважається втіленням Шабдрунґа Нґаванґа Намґ'яла.
З 1642 по 1975 рік в Сіккімі перебували при владі чоґ'яли (у західній традиції їх часто називають королями) з династії Намґ'ял. Монархія була заснована нащадками в тринадцятому поколінні принца Кх'є Бумса, що прийшов до Сіккіму з Тибету. Правління чоґ'ялів було передбачене Гуру Рінпоче, що розповсюдив в Сіккімі буддизм, у 8 столітті. У 1642 році три шанобливі лами Сіккіма, один з півночі, один із заходу і один з півдня, незалежно один від одного прийшли до Юксому і проголосили першим чоґ'ялом Сіккіма Пхунцоґа Намґ'яла, а місто Юксом стало першою столицею Сіккімської держави.
Список чоґ'ялів Сіккіму
ред.| № | Рік народження[3] | Рік початку правління | Ім'я | Найважливіші події за часів правління |
|---|---|---|---|---|
| 1 | 1604 | 1642 | Пхунцоґ Намґ'ял | Вступив на трон і був проголошений першим чоґ'ялом Сіккіму. Встановив столицю в Юксомі. |
| 2 | 1644 | 1670 | Тенсунґ Намґ'ял | Переніс столицю з Юксома до Рабденце. |
| 3 | 1686 | 1700 | Чакдор Намґ'ял | Зведена сестра Чакдора спробувала скинути його. Чакдор біг до Лхаси і повернув владу за допомогою тибетців. |
| 4 | 1707 | 1717 | Ґ'юрмед Намґ'ял | почалися часті набіги непальців на Сіккім. |
| 5 | 1734 | 1734 | Пхунцоґ Намґ'ял II | Непал захопив та зруйнував столицю Сіккіма Рабденце. |
| 6 | 1769 | 1780 | Тенцзін Намґ'ял | Чоґ'ял утік до Тибету та помер у вигнанні. |
| 7 | 1785 | 1793 | Цудпхуд Намґ'ял | Переніс столицю з Рабденце до Тумлонґа. Склав Тіталійський договір між Сіккімом та Британською Індією, за яким території, раніш захоплені Непалом, були повернуті Сіккіму. В 1835 році сіккімський округ Дарджилінг був «подарований» Британській Індії, а між країнами зросла напруженість. |
| 8 | 1819 | 1863 | Сідеконґ Намґ'ял | — |
| 9 | 1860 | 1874 | Тхутоб Намґ'ял | У 1889 році Клод Вайт був призначений політичним посланником в Сіккімі. В 1894 році столиця перенесена з Тумлонґа в Ґанґток. |
| 10 | 1879 | 1914 | Сідеконґ Намґ'ял II | — |
| 11 | 1893 | 1914 | Таші Намґ'ял | У 1950 році підписав договір з Індією про протекторат над Сіккімом. |
| 12 | 1923 | 1963 | Палден Тхондуп Намґ'ял | Був непопулярним у населення. Був змушений відректися після проведеного референдуму. Був одружений з громадянкою США Хоуп Кук. Помер в 1982 году. |
| — | 1982 | Ванґчук Намґ'ял | Спадкоємець трону, ніколи не правив |
Примітки
ред.- ↑ Buyers, Christopher (2002). The Namgyal Dynasty: Brief History.
- ↑ Norbu, Namkhai (1988, 2000). The Crystal and the Way of Light: The Teachings of Namkhai Norbu. (Snow Lion Publications) pg.20 and Notes.
- ↑ Список чоґ'ялов Сіккіму. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 січня 2009.