Чорнобай Роман Богданович
Рома́н Богда́нович Чорноба́й (21 грудня 1981 — 9 лютого 2015) — сержант Збройних сил України.
Чорнобай Роман Богданович | ||
---|---|---|
Сержант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 21 грудня 1981 Броди | |
Смерть | 9 лютого 2015 (33 роки) Логвинове | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Рід військ | Гірська піхота | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Життєвий шлях
ред.Строкову службу пройшов у Мукачевому, залишився за контрактом, командир відділення ракетно-артилерійського дивізіону 128-ї гірсько-піхотної бригади. Миротворцем служив у Косово.
В зоні бойових дій 6 місяців перебував, після 1,5-місячної відпустки знову повернувся до підрозділу на схід.
9 лютого 2015 року вояки їхали на вантажівці ЗІЛ та УАЗі від міста Артемівськ до Дебальцевого та потрапили під обстріл поблизу села Логвинове — у верхній частині «дебальцівського виступу». Дещо пізніше автівки було знайдено, а про військовиків не було відомостей. Тоді ж у ЗІЛі загинули майор Олексій Гуртов, старший лейтенант Василь Білак, солдат Роман Совлич, в УАЗі — полковники Ігор Павлов та Сергій Циганок, підполковник Артур Музика, майор Святослав Василенко, молодший сержант Антон Макаренко.
Тіла загиблих наприкінці лютого терористи передали українській стороні.
Похований 3 березня 2015-го у селі Пониква Бродівського району — звідти родом його батьки.
Без Романа лишилися дружина Тетяна та син Матвій 2010 р.н.
Нагороди та вшанування
ред.- Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- Почесний громадянин міста Мукачева (рішення сесії Мукачівської міської ради від 28 травня 2015, посмертно).
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
ред.Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |