Відкрити головне меню

Чжун-цзун (кит.: 中宗; піньїнь: Zhōngzōng; 26 листопада 656 — 3 липня 710) — 4-й імператор династії Тан у 684, 705710 роках, девіз правління Сішен.

Чжун-цзун
Tang Zhongzong.png
4-й Імператор Тан
3 січня — 26 лютого 684 року
Попередник: Лі Чжі
Спадкоємець: Лі Дань
6-й Імператор Тан
23 лютого 705 — 3 липня 710 року
Попередник: У Цзетянь
Спадкоємець: Лі Чунмао
 
Народження: 26 листопада 656
Чанань, Династія Тан
Смерть: 3 липня 710 (53 роки)
Сіань, КНР
Громадянство: Династія Тан[1]
Батько: Гао-цзун[1]
Мати: У Цзетянь
У шлюбі з: Вей, Princess Zhaod і Shangguan Wan'erd
Діти: Li Chongrund, Li Chongfud, Li Chongjund[1], Лі Чунмао, Li Xianhuid[1], Princess Anled, Princess Dingand[1], Princess Yichengd, Q11084400?, Q11095992?, Q11131871? і Princess Changningd[1]

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Молоді рокиРедагувати

Народився 26 листопада 656 році. Отримав ім'я Лі Сіань. Був третім сином імператора Гао-цзуна та У Цзетянь. У 657 році отримав титул князя Чжоу та префекта Лояна. В подальшому займав номінальну посаду, весь час перебуваючи у столиці, місті Чанань, біля батька. У 677 році отримав новий титул — князя Інь та змінив ім'я на Лі Чже. Його мати У Цзетянь робила усе, щоб він став спадкоємцем трону. У 680 році внаслідок палацових інтриг він став спадкоємцем трону. У 681 році під час хвороби батька отримав владні повноваження.

ПравлінняРедагувати

Після смерті батька наприкінці 683 року Лі Чже отримав повну можливість стати імператором, що й відбулося навесні 684 року. Взяв ім'я Чжун-цзун. Втім відразу стикнувся з амбіціями матері У Цзетянь. У підсумку Чжун-цзуна було повалено й відправлено у заслання до сучасної провінції Хубей. Він знову став Лі Чже з титулом князь Лулінь. Він не брав участі у змовах проти матері, коли та остаточно перебрала на себе владу. Зрештою, у 705 році хвора У Цзетянь оголосила Лі Чже спадкоємцем трону. Того ж року після смерті матері він знову став імператором під колишнім ім'я Чжун-цзун.

Другий період правління Чжун-цзуна відзначився новою боротьбою кланів. Цього разу владу фактично захопила дружина Чжун-цзуна — імператриця Вей. У цей час встановлюються торговельні стосунки з північною державою Бохай. Врешті-решт, 3 липня 710 року Чжун-цзуна за наказом імператриці Вей було отруєно.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е China Biographical Database

ДжерелаРедагувати

  • Грэй Джон Генри. История Древнего Китая / А. Б. Вальдман (пер.с англ.). — М.: Центрполиграф, 2006. — 606с.