Черпіцький Олег Зенович
Оле́г Зено́вич Черпі́цький (нар. 3 травня 1964, с. Тригір'я Житомирського району Житомирської області) — ВР України, безпартійний, позафракційний, з листопада 2007 по вересень 2010 рр. — член фракції «Блок Юлії Тимошенко», член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин (з грудня 2007), «тушка». Освіта — вища.
| Черпіцький Олег Зенович | |
|---|---|
| Народився |
3 травня 1964 (59 років) Тригір'я, Житомирський район, СРСР |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Державний університет «Житомирська політехніка» |
| Посада | народний депутат України[1] |
| Партія | Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 6-го скликання | |||
| ВО «Батьківщина» (БЮТ) | 23 листопада 2007 | — | 12 грудня 2012 |
Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Блоку Юлії Тимошенко, № 133 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член ВО «Батьківщина».
Діяльність ред.
Закінчив Житомирський державний технологічний університет (2004), спеціальність «Економіка підприємства».
- 1983–1989 — служба в Збройних Силах.
- 1991–1992 — механік комерційного центру «Укрінвест», м. Житомир.
- 1992–2000 — керівник приватних комерційних структур, м. Житомир.
- 2000–2003 — радник голови, заступник голови, голова Агентства з питань банкрутства в Житомирської області.
- 2003 — директор КП «Нерудпром Полісся».
- 2003–2007 — перший заступник генерального директора Житомирського лікеро-горілчаного заводу.
- Лютий 2010 — квітень 2011 — заступник міністра оборони України.
Голова постійної комісії з питань бюджету і комунальної власності Житомирської облради (2006–2007).
Був членом партії ВО «Батьківщина» (з 2003).
10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови[2][3]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[4][5]. Після цього депутат став об'єктом уваги активістів кампанії «Помста за розкол країни», які перед виборами до Верховної Ради 2012 року двічі здійснювали поширення листівок з інформацією про нього, як про ймовірного кандидата по мажоритарному округу № 67.[6][7][8]
Примітки ред.
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
- ↑ 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроєкту «Про засади державної мовної політики» [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] — Сайт «Майдан»
- ↑ Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка [Архівовано 6 вересня 2012 у Wayback Machine.] — 1+1. ТСН
- ↑ ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ [Архівовано 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — Українська Правда
- ↑ На Житомирщині теж затримали месників за мовний законопроєкт [Архівовано 2 липня 2012 у Wayback Machine.] — Сайт «Майдан»
- ↑ «Тушку», яка проголосувала за законопроєкт "Колесніченка-Ківалова «вивели на чисту воду» [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] — Сайт «Майдан»
- ↑ Активісти кампанії «Помста за розкол країни» повторно виїхали до округів Матинюка та Черпіцького [Архівовано 17 липня 2012 у Wayback Machine.] — Сайт «Майдан»
Посилання ред.
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С» [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |