Чернівецька височина
Черніве́цька височина́ — пасмово-горбисте підвищення у центральній частині межиріччя Пруту і Сірету, в межах Чернівецької області. Є складовою Передкарпатської височини. Простягається з півночі на південь на 25 км. Максимальні висоти — понад 500 м (гори Цецино, 537 м; Поеніта, 505 м). Складена породами осадового чохла Львівського палеозойського прогину (неогенними вапняками, перекритими піщано-глинистою товщею). Поширені циркоподібні улоговини.
Є великі масиви ялицево-букових та дубово-грабових лісів. Частина лучних степів, суходільних лук та лісів розорана. У структурі ландшафтів переважають місцевості пасмових височин з урочищами, вузьких гострогребеневих звивистих пасом, що утворюють найвищі орографічні лінії, та хвилясто-улоговинних височин. Високотерасові місцевості широкою смугою простягаються вздовж правого берега Пруту. Рекреаційна, парково-заповідна зона Чернівців, район туризму. У межах Чернівецької височини розташовані частини Чернівецького регіонального парку.
Джерела
ред.- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.