Черненко Дмитро Олексійович

Черненко Дмитро Олексійович
Народився	28 грудня 1944 (79 років); Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	державний діяч
Партія	КПРС
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Черненко.

Дмитро Олексійович Черненко (нар. 28 грудня 1944(19441228), місто Миколаїв, тепер Миколаївської області) — український діяч, підприємець, голова правління «Кременчуцького сталеливарного заводу», міністр машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України. Член Ревізійної Комісії КП України в 1981—1986 роках. Академік Академії інженерних наук України (АІНУ) (1992), віце-президент АІНУ.

Біографія ред.

У 1962—1968 рр. — студент Миколаївського суднобудівного інституту. Здобув спеціальність інженера-механіка суднових силових установок. Член КПРС.

Працював на Миколаївському суднобудівному заводі імені 61 комунара помічником будівельника, будівельником, у 1978—1979 рр. — начальником цеху.

У 1979—1985 рр. — секретар партійного комітету КПУ Миколаївського суднобудівного заводу імені 61 комунара. У 1985—1990 рр. — заступник директора з виробництва Миколаївського суднобудівного заводу імені 61 комунара.

У 1990—1992 рр. — директор Київського суднобудівного заводу «Ленінська кузня». У 1992—1993 рр. — 1-й заступник міністра машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України.

17 травня 1993 — 6 липня 1994 рр. — міністр машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України.

У 1995—1996 рр. — директор Миколаївського суднобудівного заводу імені 61 комунара. У 1996—1997 рр. — директор Науково-виробничої фірми «Суднопромекспорт».

З 1997 року — генеральний директор Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) Київського центрального конструкторського бюро «Шхуна». Був членом Народного Руху України.

У 2000—2001 рр. — радник урядового секретаря Кабінету міністрів України.

У 2006—2015 рр. — голова правління ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» Полтавської області.

Працював на громадських засадах помічником народного депутата України 4-го скликання Володимира Матвєєва, народного депутата України 5-го скликання Дмитра Сандлера, народного депутата України 6-го скликання Володимира Матвєєва.

Нагороди ред.

орден Трудового Червоного Прапора (1985)
орден Дружби народів (1981)
медалі

Джерела ред.

[1]
[2]^{[недоступне посилання з серпня 2019]}