Частина спеціальних місій
Частина спеціальних місій (англ. Special Mission Unit) — у військовій справі — термін, яким позначаються особливі формування сил спеціальних операцій, на котрі покладаються завдання найскладніших, найризикованіших та найважливіших спеціальних операцій у всьому світові. Такий термін стосується полку Спеціальної повітряної служби ССО Австралії та 4-х частин сил спецоперацій збройних сил США. До розряду найвідоміших спеціальних місій, що виконувалися визначеними частинами є ліквідація Осами бен Ладена та пошуки й захоплення Саддама Хусейна.
| Частина спеціальних місій Special Mission Unit | |
|---|---|
 Емблема Об'єднаного Командування спеціальних операцій США, в підпорядкуванні якого перебувають частини спеціальних місій ССО США | |
| Країна |
 США.svg){kind=small} Австралія |
| Належність |
 Командування ССО США |
| Вид |
Сили спеціальних операцій США |
| Тип | сили спеціальних операцій |
| Роль | особливі формування сил спеціальних операцій, на котрі покладаються завдання найскладніших, найризикованіших та найважливіших спеціальних операцій у всьому світові |
| Прізвиська | SMU |
| Війни/битви |
Операція «Червоний світанок» Операція «Спис Нептуна» |
Частини спеціальних місій у складі JSOC США ред.
Частини спеціальних місій, які перебувають у безпосередньому підпорядкуванні Об'єднаного Командування спеціальних операцій США, є основним ударним компонентом сил спеціальних операцій США. На ці частини покладаються найскладніші завдання, які розробляє, готує та реалізовує JSOC. Станом на 2015 рік до складу таких частин відносяться:
- наземний компонент: армійський спецзагін «Дельта»;
- морський компонент: група морських котиків «DEVGRU» — колишня 6-та команда SEAL;
- повітряний компонент: 24-та ескадрилья спеціальної тактики.
До спеціальних частин та підрозділів, які найчастіше всього залучаються до проведення спеціальних операцій разом з Частинами спеціальних місій належать 75-й полк рейнджерів та 160-й авіаційний полк спецоперацій. Комбінація різнорідних компонентів ССО утворює конгломерат сил для виконання специфічних завдань, як то оперативна група 121 та оперативна група 145[1][2][3]. Яскравими прикладами проведення спільних операцій таким оперативними групами частин спецмісій є пошук та ліквідація Удея та Кусея Хусейнов, розшук Саддама Хусейна, ліквідація Осами бен Ладена в 2011 році.
Четвертою складовою Частин спеціальних місій також вважають розвідувальний підрозділ сил спеціальних операцій армії США — Спецпідрозділ розвідувальної підтримки (англ. Intelligence Support Activity (ISA), який входить до складу Командування розвідки та безпеки армії США, та оперативно підпорядковується Об'єднаному Командуванню ССО США. Основним призначенням Спецпідрозділу розвідувальної підтримки є збір, обробка, аналіз та надання розвідувальних даних на об'єкт (ціль) проти якого здійснюватиметься спеціальна операція оперативній групі Частин спеціальних місій[4][5][6][7]
Частини спеціальних місій у складі збройних сил Австралії ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Виноски
- Джерела
- ↑ Naylor, Sean D. (3 вересня 2010). JSOC task force battles Haqqani militants. Army Times. Процитовано 16 травня 2011.
- ↑ Naylor, Sean D. (1 березня 2011). McRaven Tapped to lead SOCOM. Army Times. Процитовано 15 травня 2011.
- ↑ Priest, Dana, and William M. Arkin, «‘Top Secret America’: A look at the military's Joint Special Operations Command [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]», Washington Post, 4 September 2011.
- ↑ «The most secret of secret units». [Архівовано 28 січня 2015 у Wayback Machine.] The Week[en]. 2013-03-22. Retrieved 2013-09-10.
- ↑ Joint Special Operations Command (JSOC). Архів оригіналу за 5 травня 2011. Процитовано 24 січня 2015.
- ↑ «Secret Unit Expands Rumsfeld's Domain» [Архівовано 7 березня 2015 у Wayback Machine.]. The Washington Post. 2005-01-23. Retrieved 2013-09-19.
- ↑ Neville, Leigh (2008). Special Operations Forces in Afghanistan. Osprey Publishing. p. 8. ISBN 978-1846033100.
Джерела ред.
- Joint Special Operations Command (JSOC) [Архівовано 5 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Joint Special Operations Command (JSOC) [Архівовано 28 січня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
Література ред.
- Daugherty, William J. (2 червня 2006). Executive Secrets: Covert Action and the Presidency. University Press of Kentucky. ISBN 0-8131-9161-0.
- Emerson, Steven (1988). Secret Warriors: Inside the Covert Military Operations of the Reagan Era. New York: G. P. Putnam's Sons. ISBN 0-399-13360-7.
- Smith, Michael (2006). Killer Elite: The Inside Story of America's Most Secret Special Operations Team. London: Cassell. ISBN 0-304-36727-3.