Чарльз Бікфорд (англ. Charles Bickford; нар. 1 січня 1891, Кембридж, Массачусетс, США — пом. 9 листопада 1967, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) — американський актор театру, кіно та телебачення, триразовий номінант премії «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану.

Чарльз Бікфорд
англ. Charles Bickford
Ім'я при народженні Байрон Елсворт Барр
Народився 1 січня 1891(1891-01-01)
Кембридж, Массачусетс, США
Помер 9 листопада 1967(1967-11-09) (76 років)
Лос-Анджелес, США
Поховання Вудлон (Санта-Моніка)d
Громадянство  США
Діяльність кіноактор, телеактор, актор театру, актор
Alma mater Everett High Schoold
Роки діяльності 1911—1967
IMDb ID 0001948
Нагороди та премії

зірка на голлівудській Алеї слави[d]


CMNS: Чарльз Бікфорд у Вікісховищі

Життєпис ред.

Бікфорд народився в Кембриджі, штат Массачусетс, у першу хвилину нового 1891 року[1]. Він був п'ятим з семи дітей. У дитинстві відрізнявся самостійністю і непокорою, а в дев'ять років його судили за спробу вбивства машиніста, який своїм візком випадково вбив його собаку, але Бікфорд був виправданий[2].

Бікфорд мав намір вступити до Массачусетського технологічного інституту (MIT), щоб здобути ступінь інженера, але, блукаючи по країні, він познайомився з менеджером бурлеск-шоу, який переконав Бікфорда взяти роль у шоу. Він дебютував в Окленді, штат Каліфорнія, в 1911 році. Він дебютував на сцені з John Craig Stock Company в театрі Castle Square у Бостоні в 1912 році. Зрештою він приєднався до дорожньої компанії та подорожував Сполученими Штатами понад десять років, з'являючись у різних постановках. У 1925 році, працюючи в бродвейській п'єсі під назвою Outside Looking In, (у своїй першій ролі на Бродвеї) отримав схвальні відгуки. Йому запропонували роль у фільмі Герберта Бренона 1926 року. Після його появи в критично оціненій, але невдалій драмі Максвелла Андерсона і Гарольда Хікерсона про справу Сакко і Ванцетті «Боги блискавок» (Бікфорд був персонажем Сакко), з ним зв'язався режисер Сесіл Б. ДеМілль і запропонував контракт з Metro-Goldwyn. Студія Маєра (MGM) зіграє головну роль у першому розмовному фільмі ДеМілля: «Динаміт»[3]. Незабаром він почав працювати з керівником студії MGM Луїсом Б. Маєром над низкою проєктів.

Досягши великого успіху, зігравши безліч характерних ролей у фільмах, а потім і на телебаченні, Бікфорд швидко став дуже популярним; його міцна статура, різкі риси обличчя в поєднанні з грубим сильним голосом підходили для різних ролей. Найчастіше він грав батьків, суворих бізнесменів, важкоатлетів, капітанів кораблів чи якихось авторитетних постатей. У 1940-х роках він тричі номінувався на премію Оскар за найкращу чоловічу роль другого плану. Він був провідним актором телесеріалу 1950-х років «Людина за значком».

16 квітня 1958 року Бікфорд з'явився з Роджером Смітом в «Історії Деніела Баррістера».

Дві найбільш пам'ятні ролі актора наприкінці кар'єри на великому екрані відбулися у вестерні «Велика країна» (1958; роль заможного й безжалісного власника ранчо) з Грегорі Пеком і Чарлтоном Хестоном та в драмі «Дні вина і троянд» (1962; роль нещасного батька алкоголіка) з Джеком Леммоном і Лі Реміком.

Фільмографія ред.

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1929 ф Динаміт Dynamite
1939 ф Встань і бийся Stand Up and Fight
1943 ф Пісня Бернадетти The Song of Bernadette отець Пейрамаль
1947 ф Донька фермера The Farmer's Daughter Джозеф Кленсі
1948 ф Джонні Белінда Johnny Belinda Блек Мак-Дональд
1955 ф Принц гравців

Примітки ред.

  1. Bickford, Charles. Bulls Balls Bicycles & Actors. Paul S. Eriksson, Inc., 1965, p. 4
  2. Bickford, Charles. Bulls Balls Bicycles & Actors. Paul S. Eriksson, Inc., 1965, pp. 12-16
  3. Bickford, Charles (1965). Bulls, Balls, Bicycles & Actors (англ.). P.S. Eriksson. 

Посилання ред.