Чайковський Олександр Володимирович
Олександр Володимирович Чайковський (нар. 19 лютого 1946, Москва) — радянський і російський композитор, піаніст, педагог, музично-громадський діяч, професор Московської консерваторії. У 2004—2008 — ректор Санкт-Петербурзької консерваторії. Народний артист РФ (2005)[1]
| Чайковський Олександр Володимирович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 19 лютого 1946 (78 років) |
| Місце народження | Москва, СРСР |
| Громадянство |  СРСР Росія |
| Професії | композитор, піаніст, музичний педагог |
| Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | опера, ораторія, балет[d], симфонія і концерт |
| Нагороди |     |
Племінник народного артиста СРСР Бориса Чайковського.
Біографія
ред.Навчався по класу фортепіано в Центральній музичній школі, в 1965 році поступив в Московську консерваторію в класи композиції Тихона Хреннікова та фортепіано Льва Наумова. Закінчивши консерваторію в 1972 році, стажувався в аспірантурі, з 1976 року веде викладацьку діяльність на кафедрі композиції (з 1993 — професор, з 1997 — завідувач кафедрою). Чайковський — член Спілки композиторів СРСР з 1976 року, у 1985—1991 працював його секретарем по роботі з творчою молоддю.
З 1993 по 2002 рік — радник з репертуару Маріїнського театру.
З 2001 по 2002 рік — запрошений професор Санкт-Петербурзької консерваторії. З 2005 по 2008 рік обіймав посаду ректора Санкт-Петербурзької державної консерваторії. З 2003 року по даний момент — художній керівник Московської філармонії.
Чайковський веде активну композиторську, педагогічну та музично-громадську діяльність, проводить численні майстер-класи, бере участь у журі різних конкурсів. Він також є автором критичних статей у ряді провідних музичних журналів.
Творчість
ред.Однією з основних сфер інтересів Чайковського є музичний театр. У його операх і балетах поєднуються драматичні рішення і сучасні сценічні прийоми. В інструментальній музиці композитор багато працює в жанрі концерту, де виявляє індивідуальне ставлення до солюючого інструменту і його протиставлення оркестру. Так, віолончельний концерт Чайковського написаний у формі варіацій, а Перший концерт для альта наближається за масштабністю до симфонії. Симфонії композитора мають яскраво виражені риси програмності.
Фільмографія
ред.- «Осінні грози» (1974)
- «Іван та Марія» (1974)
- «Лабораторія» (1980, к/м, новела з кіноальманаху «Молодість». Випуск 3-й)
- «Піклувальники» (1982, фільм-спектакль)
- «Останне побачення» (1985, фільм-спектакль)
- «Дощ буде» (1986, фільм-спектакль)
- «Осіння кампанія 1799 року» (1986, фільм-спектакль)
- «Музика революції» (1987, мультфільм)
- «Острів іржавого генерала» (1988)
- «Про Федота-стрільця, удалого молодця» (1988)
- «Сміттяр» (2001)
- «Не звикайте до чудес...» (2003)
- «Посміхнись!» (2023, документальний)
Нагороди
ред.- Орден Дружби (20 вересня 2016 року) — за заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, засобів масової інформації, багаторічну плідну діяльність[2]
- Премія Уряду Російської Федерації (2017) в царині культури 2016 року — за постановку опери «Легенда про граді Єльці»[3]
Примітки
ред.- ↑ Награждён указом президента России № 536 от 9 мая 2005 года. Архів оригіналу за 23 лютого 2009. Процитовано 4 вересня 2017.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 20 сентября 2016 года № 481 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 4 вересня 2017.
- ↑ О присуждении премий Правительства Российской Федерации 2016 года в области культуры (PDF). mkrf.ru. 7 февраля 2017. Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2017. Процитовано 15 серпня 2017.