Відкрити головне меню
Чавуш-баши із символом влади — булавою (буздиганом) (1657).
Чавуш-баши (1809).

Чавуш (тур. çavuş, «гонець») — в Османській імперії придворний службовець султанського палацу, посланець для особливих доручень[1].

Чавуші брали участь у дипломатичних місіях та посольствах, виконували кур'єрські місії, доставляли накази в провінції, сповіщали про вручення нагород і звільнення з посад[2]. Вони пильнували за дисципліною на засіданнях Дивану (імперської ради) та палацових церемоній[2]; супроводжували султана під час виїзду з палацу, вартували перед султанським наметом у поході. Отримували державну платню, нагороджувалися державними земельними наділами — тімарами та зеаметами[3], що мали правовий і податковий імунітет. 1480 році при султанському палаці нараховувалося 400 чавушів, а 1670 року — 686[2].

Чавушів очолював чавуш-баши (тур. Çavusbasi), «головний чавуш», командир палацових гінців[1]. До його обов'язків входили збереження порядку й дотримання протоколів на Дивані[4], посередницькі місії з іноземцями[5]. З 1656 року, після перенесення ценру урядування з Дивану до резиденції великого візира, чавуш-баши став представником останнього в імперській раді, де одержував скраги і подання[6]. Спочатку він брав участь у раді великого візира, а згодом став членом уряду[6]. Після 1720 року чавуш-баши отримав статус візира, а на початку XIX століття перетворився на міністра юстиції[6].

В сучасній турецькій мові слово чавуш означає «сержант».

ПриміткиРедагувати

  1. а б Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300–1600... С.253
  2. а б в Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300–1600... С. 94
  3. Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300–1600... С. 128.
  4. Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300–1600... С. 93
  5. Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300–1600... С. 102
  6. а б в Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300–1600... С. 111.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати