Цюрихський путч

Цюрихський путч (нім. Züriputsch) — селянські заворушення та державний переворот у кантоні Цюрих, здійснений 6 вересня 1839 року, спричинені запрошенням на роботу в місцевому університеті відомого ліберала Давида Штрауса.

1839 року урядова рада, після трирічної боротьби як усередині її самої, так і в усій країні, що викликала величезну полемічну літературу, запросила Штрауса на вакантну кафедру в Цюрихському університеті. Це рішення, ухвалене більшістю 15 голосів проти 3, викликало обурення у значної частини населення, водночас місто Цюрих переважно підтримувало уряд, тоді як у селах вели посилену агітацію проти нього; подали петицію з проханням скасувати запрошення з 39 225 підписами. Урядова рада поступилася та дала відставку Штраусу з пенсією, ще до того, як він приступив до виконання своїх обов'язків.

Проте заворушення не вщухли. У навколишніх селах під впливом клерикальної пропаганди було створено ополчення з 8 000 осіб, яке увійшло в Цюрих. У вуличних сутичках постраждало 13 осіб; відомого ботаніка Йоганнеса Гегечвайлера, який представляв міську владу в переговорах, було вбито випадковою кулею путчистів. Уряд кантону подав у відставку, поступившись місцем консерваторам на чолі з Блюнчлі. Цюрихський путч популяризував слово «путч».

Література

Kleine Zürcher Verfassungsgeschichte 1218—2000. Herausgegeben vom Staatsarchiv des Kantons Zürich im Auftrag der Direktion der Justiz und des Innern auf den Tag der Konstituierung des Zürcher Verfassungsrates am 13. September 2000. Chronos, Zürich 2000. ISBN 3-905314-03-7 (нім.)
Emil Zopfi: Schrot und Eis — als Zürichs Landvolk gegen die Regierung putschte. Historischer Roman. Limmat Verlag, Zürich 2005. ISBN 3-85791-487-4 (нім.)
Züriputsch. 6. September 1839 — Sieg der gerechten Sache oder Septemberschande. Eine Publikation der Antiquarischen Gesellschaft Pfäffikon und der Paul-Kläui-Bibliothek Uster. Pfäffikon / Uster 1989. ISBN 3-85981-155-X (нім.)