Цомакіон
сторінка значень у проєкті Вікімедіа
| Ця сторінка або розділ перелічує людей із прізвищем Цомакіон. Якщо внутрішнє посилання, що повинно вказувати на окрему особу, привело вас сюди, будь ласка, поверніться та виправте це посилання, додавши до нього особове ім'я людини. |
Цомакіон — прізвище грецького походження; династія російських інтелігентів.
- Цомакіон Федір Михайлович[ru] (1848 — 1887, Казань) — фізик, випускник (1869) та викладач Новоросійського університету, з 1881 профессор физичної географії Казанського університету
- Цомакіон Ганна Іванівна (1855, Одеса — 1922, Одеса) — автор книг для павленківської[ru] бібліотеки «Жизнь замечательных людей»; дружина Ф. М. Цомакіона[ru], їх сім'я мала трьох синів[1]
- Цомакіон Борис Федорович (9 (21) жовтня 1879, Одеса — 30 грудня 1955, Красноярськ) — фізик, член-корреспондент АН УРСР, професор Красноярського університету; син Ф. М. Цомакіона[ru] та А. І. Цомакіон
- Цомакіон Георгій Федорович (1884, Одеса — 11 жовтня 1939, Дніпропетровськ або Одеса) — лікар, художник; син Ф. М. Цомакіона[ru] та А. І. Цомакіон
- Цомакіон Наталія Абрамівна (1910 — 1981, Красноярськ) — лінгвіст[2], професор Красноярського університету, друга дружина Б. Ф. Цомакіона
- Цомакіон Георгій Борисович (1903, Одеса — після 1938) — історик археології, син Б. Ф. Цомакіона
- Цомакіон Людмила Георгіївна (1 серпня 1907, Одеса — 22.7.1977) — бібліотекар, перекладач; релігійний містик, в'язень сумління ГУЛАГу, автор мемуарів; дочка Г. Ф. Цомакіона[3][4][5]
Твори Н. А. Цомакіон ред.
- «Туруханские говоры в их истории и современном состоянии». Наталья Абрамовна Цомакион. Красноярское кн. изд-во, 1966. - 494 с.
- Историческая хрестоматия по сибирской диалектологии, составитель Наталья Абрамовна Цомакион. Том 1. Красноярский педагог. ин-т, Кафедра русского языка, 1960. - 319 с.
- Наталья Абрамовна Цомакион. Историческая хрестоматия по сибирской диалектологии, Часть 2, Выпуск 1. Красноярский педагог. ин-т, Кафедра русского языка, 1974. - 203 с.
Джерела ред.
- Цомакион Федор Михайлович // Энциклопедический Словарь Брокгауза и Ефрона (1890—1907)
- Цомакіон Борис Федорович, Цомакион Борис Федорович (doc)
- Б.Ф.Цомакион, Цомакион на лекции (foto) // Dant's Gallery Л.И.Антонов "Красноярские столбы"
- Н.А.Цомакион (foto) // Dant's Gallery Л.И.Антонов "Красноярские столбы"
- Наталья Абрамовна Цомакион (1910-1981) // Региональный лингвистический центр приенисейской Сибири (основан в 1991 году) (є брак), slide htm (усі слайди), слайд 7
- Л.Г. Самотик. КГПУ им. В.П. Астафьева, г. Красноярск. Истоки (кафедра русского языка КГПИ)
- Станислав Айдинян (москвич-одессит). О Химерионе
Примітки ред.
- ↑ Цомакион Анна Ивановна. Информация об авторе
- ↑ приехала в Красноярск после аспирантуры в Московском институте философии, литературы и истории, вскоре (1944) преобразовавшемся в Институт русского языка АН СССР. Научным руководителем у Натальи Абрамовны был Рубен Иванович Аванесов
- ↑ Цомакион Людмила Георгиевна
- ↑ Малинова Г. Л. И меньший из всех будет велик [О судьбе Людмилы Георгиевны Цомакион] // Одесский вестник — 25, 26 октября 1994
- ↑ Цомакион Л. Г. Моя жизнь и моя любовь [Архівовано 2019-01-12 у Wayback Machine.] // Мы из ГУЛАГа : Одесская область. – Одесса : Оптикум, 2001. – С. 307-323. – (Одесский "Мемориал" ; вып. 13)
Чувствуется вечер жизни, но не чувствуется старость. Мысль о Вечности даёт вечную юность, любовь даёт вечную энергию жить.
В моей душе — божественная печать, печать прикосновения небесной красоты. Она делает любовь сильной и бессмертной.
Наш покойный друг В. П. Филатов перед смертью сказал мне и маме: «Мистика есть светлая реальность. Блаженным мистикам открыт путь туда, куда не войдёт ученый». Так, действительно, путем адаптации духовного зрения можно настроить внимание на восприятие иного плана. Так и прошла моя жизнь: я глядела в окно, из которого было видно море, и моя радость была в игре его волн.
Скоро наступит зима, и с нею прекратятся наши морские прогулки. Зато можно будет мечтать о весне. Ибо жизнь — это мечта о весне. И земной, и небесной.