Відкрити головне меню

Борис Лятошинський є автором трьох циклів прелюдій:

  • Три прелюдії op. 38
  • Дві прелюдії op. 38 bis
  • П'ять прелюдій op. 44

Усі ці цикли між собою споріднені, оскільки прелюдії, які їх складають, композитор написав приблизно в один час (воєнні роки), і на час створення цих прелюдій Лятошинський в деяких випадках планував інший поділ на опуси (цикли), ніж той, який він обрав згодом за остаточний.

Зміст

Історія створенняРедагувати

Перші фортепіанні твори Борис Лятошинський написав ще в зовсім юному віці — 15 років[1]. Серед ранніх творів є і Прелюдія соль-дієз мінор (завершена 24 січня 1914), а також Траурна прелюдія (завершена 19 жовтня 1920). Подальші твори цього жанру композитор об'єднував у цикли.

П'єси, які складають ці цикли, композитор написав у час Другої світової війни, протягом 1942—43 рр. В цей період Лятошинський перебував у Саратові, куди була частково евакуйована кафедра композиції Московської консерваторії; Лятошинський провадив там викладацьку роботу. Композитор в той час також брав участь у роботі організованої в Саратові радіостанції ім. Тараса Шевченка[2]. Окрім Прелюдій протягом цих років він написав ще ряд значних творів, зокрема «Український квінтет», Сюїту для квартету дерев'яних духових інструментів, Четвертий струнний квартет, Тріо №2, Сюїту на українські народні теми для струнного квартету, ряд романсів на слова Максима Рильського і Володимира Сосюри, створив велику кількість аранжацій українських народних пісень.

Серед рукописів Лятошинського того періоду є 8 фортепіанних прелюдій, а також ще 2 вважаються втраченими. Рукописи цих п'єс позначені римськими цифрами парами:

  • I — дві прелюдії
  • ІІ — дві прелюдії
  • III — дві прелюдії
  • V — дві прелюдії

Очевидно, композитор уже при створенні уявляв ці твори частиною циклу. Згодом композитор переосмислив групування й нумерацію прелюдій, і таким чином утворилось кілька циклів прелюдій[3], і щонайменше дві із них увійшло в цикл П'ять прелюдій op. 44:

  • Три прелюдії op. 38
    1. Andante sostenuto (прелюдія, яка в рукописі була також позначена римською I)
    2. Lento tenebroso (початково II)
    3. Moderato con moto (початково також II)
  • Дві прелюдії op. 38 bis[4]
    1. Allegro tumultuoso (початково III)
    2. Allegro resoluto
  • П'ять прелюдій op. 44
    1. Lugubre ma non troppo lento
    2. Lento e tranquillo
    3. Allegro agitato (початково III)
    4. Andante sostenuto
    5. Impetuoso (початково V)

Отже усі прелюдії були написані приблизно в один час — період війни, і їхня музика зберігає глибокий трагізм війни як явища[5].

Характеристика прелюдійРедагувати

Три прелюдії op. 38Редагувати

Дві прелюдії op. 38 bisРедагувати

П'ять прелюдій op. 44Редагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Першим відомим його твором є Мазурка №1, датована 20 січня 1910 р. (Клин 1987, с. 45).
  2. Копиця 1987.
  3. Клин 1987, с. 56
  4. Цей цикл композитор оформив уже після 1960 р., оскільки список творів композитора, який він переглядав та редагував у 1960 р. ще не містив цього циклу (Клин 1987).
  5. Клин 1987, Олійник б.р.

ДжерелаРедагувати