Циб Василь Сергійович

Васи́ль Сергі́йович Ци́б («Циба») — військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно)[1].

Циб Василь Сергійович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 8 травня 1994(1994-05-08)
с. Буди
Смерть 3 вересня 2022(2022-09-03) (28 років)
Херсонщина
Поховання Центральне кладовище, м. Кривий Ріг
Псевдо «Циба»
Військова служба
Роки служби 2014—2017, 2022
Вид ЗС Територіальна оборона
Рід військ Піхота
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис ред.

Народився 8 травня 1994 в селі Буди, закінчив місцеву школу, а потім переїхав до Кривого Рогу.

Протягом трьох років, з 2014, у своїх лише 20 років він відстоював у зоні АТО/ООС східні рубежі нашої держави. Був представником ГО «Майдан» на місцевому рівні[2].

Маючи бойовий досвід, з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну попрямував на фронт. Тримав оборону з побратимами та рідним батьком Сергієм Івановичем та друзями на південному напрямку України. Воював на Миколаївському напрямку, а потім його перевели на Херсонський разом з батьком[3].

Загибель ред.

Позицію де перебував Василь з батьком накрили мінометним обстрілом. Батько захисника на собі виніс тіло сина з місця обстрілу, намагаючись його врятувати, поки син ще був живий, проте рани були несумісні із життям[3]. Похорон відбувся 7 вересня. Похований на Центральному кладовищі міста Кривий Ріг.

Нагороди ред.

  • Орден «За мужність» III ступеня (28 листопада 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].

Примітки ред.

  1. а б Указ Президента України № 804/2022 від 28 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
  2. Батько виніс сина з поля бою: у Кривому Розі попрощалися з бійцем Василем Цибом.
  3. а б У Кривому Розі провели в останню путь загиблого на війні проти окупантів військового Василя Циба.