Відкрити головне меню

Цзі Кан

китайський письменник

Цзі Кан (嵇康, 223 —263) — письменник, поет, музика, художник, вчений часів Трицарства, один з «Семи мудрих з бамбукового гаю».

Цзі Кан
Seven Sages of the Bamboo Grove.jpg
«Сім мудрих з бамбуковою гаю». Цзі Кан третій зверху (зліва направо)
Псевдо Шуйе, Чжунсан Дайфу
Народився 223(0223)
Suixi County, Anhuid, КНР
Помер 263(0263)
Лоян, Династія Вей
·страта
Громадянство
(підданство)
Китай
Національність китаєць
Діяльність письменник, поет
Галузь Xuanxued
Знання мов китайська[1]
Конфесія даосизм
Брати, сестри  • Ji Xid
У шлюбі з Ван Пей
Діти 1 син та 1 донька

ЖиттєписРедагувати

Народився у 223 році поблизу сучасного м. Шан'юй (провінція Чжецзян). Рано втратив батька. Отримав гарну освіту, особливо вивчав трактати з даосизму. Став шанувальником Лао-цзи та Чжуан-цзи. Згодом переїхав до двору держави Вей.

Тут активно виступав проти конфуціанських догм, пропогуючи ідеї Лао-цзи. Водночас виступав з критою впливового політика та військовика Сима Чжао. Літературна діяльність Цзі Кана сприяла величезній популярності автора. Водночас спричина конфлікт з Сима Чжао, який приговорив його до страти. Спроба 3 тисяч студентів, які звернулися з листом до Сима Чжао, не допомгла врятувати Цзі Кана, якого було страчено у 263 році. Перед смертю виконав свою пісню «Гуаньлін сан», акомпонуючи на лютні (цині).

Літературна діяльністьРедагувати

Був автором 4 од та 53 віршів. Близько половини віршів чотиристопні. Гострота його суджень слабко прихована за туманними натяками і недомовками. Аристократів, які прийшли до влади разом з домом Сими І, він називав «личинками і п'явками», а себе порівнював з «феніксом» і «священної черепахою», символом довголіття. Відомі вірші «Поезія про безсмертних», «Прихована образа», «Два Го». Оди писан у жанрі фу: «Цін», «Вино», «Шовкопряд», «Хуайхон».

Серед його робіт прозою «Есе про живільність життя», «Стосовно відсутності почуттів у музиці», «Міркування про індивідуальність», «Головні заповіти».

Цзі Кан створив низку сольних музичних п'єс для цін (китайської лютні).

МистецтвоРедагувати

Дотепер не дійшло жодної картини Цзі Кана. Але він стояв біля витоків китайської національної живопису і, можна сказати, всієї середньовічної китайської традиції. Його ритуально обов'язкові прогулянки по горах і водам, крім очищаючого значення, мали важливі загальнокультурні наслідки — з них виріс найвідоміший і найбільш значний жанр китайського живопису, так і названий «шан-шуй» - «гори-води» (пейзаж). Перші праці у цьому жанрі належать Цзі Кану.

З прогулянок часу Цзі Кана пішло основоположне для китайського мистецтва двоєдність безпосереднього спостереження і умоглядного відтворення образів природи. Значення Цзі Кана позначилося і в жанрі «женьу» — «люди і речі», тобто жанрові композиції у вузькому сенсі. Картини Цзі Кана відрізнялися відомим дидактизмом. Він не наслідував нормативним конфуціанським моделям і не давав в ілюстрації пороків і чеснот в особах, але, зображуючи близьких йому «славних мужів», що віддаються чистим бесідам або безтурботно веселяться за глечиком вина, він не уникав підкреслення своїх ідеалів і пристрастей.

ДжерелаРедагувати

  • Robert G. Henricks (1976): Hsi K‘ang (223–262): His Life, Literature and Thought, UMI Dissertation Services, Ann Arbor (Nachdruck des Microfilms 2006).
  • ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.