Відкрити головне меню

Свята Софія, відома також як Стара метрополія — православна церква, знаходиться в центрі старого міста Несебр. Є памятником ЮНЕСКО, і входить в перелік 100 національних туристичних місць Болгарії.

Церква Святої Софії
болг. Света София (Несебър)
NessebarVieilleMetropole.jpg
42°39′32″ пн. ш. 27°44′09″ сх. д. / 42.659111° пн. ш. 27.736028° сх. д. / 42.659111; 27.736028Координати: 42°39′32″ пн. ш. 27°44′09″ сх. д. / 42.659111° пн. ш. 27.736028° сх. д. / 42.659111; 27.736028
Тип споруди церква і православна церква
Сучасний статус недіючий храм, пам'ятник культури
Розташування Болгарія, Несебир
Поч. будівництва V-VI ст.
Кін. будівництва 6 століття
Стиль Архітектура Візантійської імперії
Належність православна церква
Стан руїни
Церква святої Софії (Несебир). Карта розташування: Болгарія
Церква святої Софії (Несебир)
Церква святої Софії (Несебир) (Болгарія)
Церква святої Софії у Вікісховищі?

Побудована на прикинці V та початку VI століть. Це базиліка з напівкруглої апсидою, яка зовні є трикутною формою, з притвором і атріумом (внутрішній двір). Загальна довжина становить 25,5 м. Бічні нави відокремлені від центрального, створеними п'ятьми кам'яних прямокутних стовпами, що пов'язані між собою арками. В східній стіні над апсидою знаходяться три арочні вікна. Базиліка мала двосхилий дах, який не зберігся. В апсиді майже цілим зберігся синтрон. В середині церкви стіни оштукатурені цементним розчином і розписані фресками.

Вся підлога була вкрита мозаїкою з невеликих кольорових камінчиків. Праворуч від апсиди знаходиться мармуровий блок, на якому вигравірувано вірш із псалма Старого Завіту, його можна прочитати через відпалу штукатурку: И викът ми нека стигне до теб![1].

Свій сучасний вигляд церква набула після реконструкції на початку IX століття. В середні віки церква була кафедральним собором Месемврийскої єпархії. В 1257 році собор був розграбований венеціанцями і мощі святого Феодора, які в ньому зберігались, були доставлені до церкви «Сан-Сальваторе» у Венеції [2]. Наприкінці XVIII століття собор був покинутий.

ПриміткиРедагувати

  1. Венцеслав Константинов, Несебр – град сред морето
  2. Cornaro, F. Ecclesiae Venetae antiquis monumentis nunc etiam primum editis illustratae. T. 2. Venetiis, 1749, 258-259.