Церква святої Параскеви Терновської (Мирне)

Церква святої Параскеви Терновської — парафія і храм греко-католицької громади Підгаєцького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Мирне Тернопільського району Тернопільської області.

Церква святої Параскеви Терновської

Країна  Україна
Ідентифікатори й посилання

Історія церквиРедагувати

У селі була старовинна церква Богоявлення Господнього. На греко-католицизм громада села перейшла у 1701 році і належала до Козівського деканату, а з 1759 року — до Зарваницького.

Приблизно у 1700 році за кошти о. Симеона і його сина Івана збудували іншу церкву — Святої Параскеви Сербської. Відтоді у селі Теляче існували дві церкви, які освятив о. Будовіцький.

Церкву Богоявлення Господнього у 1811 році продали. Церква Святої Параскеви Сербської діяла до 1830 року і була знесена. Ще у 1822 році біля неї закладено першу в районі кам’яну церкву Святої Параскеви Сербської (сьогодні діюча).

У 1861 році збудовано парафіяльний будинок для священика та господарські будівлі.

З приходом на парафію о. Петра Літинського здійснено розпис церкви під керівництвом художника Меркупа, за кошти парафіян придбано намісні образи, орган, на якому грав композитор Володимир Билів — диригент і керівник церковного хору і двох оркестрів села.

Єпископська візитація владики Бучацької єпархії Іринея Білика відбулася у 2000 році.

На території парафії є три каплички, одна фігура і понад десять хрестів.

ПарохиРедагувати

  • о. Симеон (1719—1732),
  • о. Іван, син Симеона (1732—1741),
  • о. Іван Назаркевич (1741—1764),
  • о. Іван Левицький (1764—1780),
  • о. Кондратій Домкевич (1764—1780),
  • о. Петро Сидорович (1780—1804),
  • о. Ігнатій Шафронович (1804—1834),
  • о. Симеон Чаровський (1834—1837),
  • о. Михаїл Винницький (1837—1841),
  • о. Яків Половецький (1841—1842),
  • о. Михаїл Глібовіцький (1842—1849),
  • о. Сімеон Соболецький (1849—1880),
  • о. Франц Розлуцький (1855—1880),
  • о. Міхаль Баран (1880—1885),
  • о. Петро Літинський (1885—1922),
  • о. Євстахій Гайдукевич (1922—1924),
  • о. Володимир Літинський (1924—1928),
  • о. Служинський (1928—1929),
  • о. Ворона—Шафранський (1929—1930),
  • о. Василь Джиджора (1930),
  • о. Осип Рибачук (1930—1940),
  • о. Михайло Кулинич (1940—1944),
  • о. Володимир Андрушко (1944—1945),
  • о. Зенон Чубатий (1945—1946),
  • о. Михайло Кузьма (1946—1958),
  • о. Михайло Будник (1958—1966),
  • о. Павло Беш (1966—1977),
  • о. Петро Фелчишин (1977—1979),
  • о. Володимир Маруда,
  • о. Володимир Хома,
  • о. Онуфрій Швигар (1979—1986),
  • о. Михайло Стахнів (1986—1990),
  • о. Василь Прищ (1990—1991),
  • о. Михайло Касіян (1991—1995),
  • о. Володимир Шевців (1995—1996),
  • о. Михайло Касіян (1996—1998),
  • о. Володимир Крижанівський (1998—2007),
  • о. Михайло Касіян (2007),
  • о. Теодор Дяків (2007),
  • о. Петро Майка (з 2007).

ДжерелаРедагувати