Центр обслуговування орбітального корабля

Центр обслуговування орбітального корабля (англ. Orbiter Processing Facility) (OPF) — це клас ангарів, де між польотами проходили технічне обслуговування орбітальні апарати американських шаттлів. Вони розташовані на захід від будівлі збірки апаратів, де орбітальний корабель був з’єднаний із зовнішнім баком і твердотільними ракетними прискорювачами перед транспортуванням на стартовий майданчик. OPF-1 і OPF-2 з'єднані низьким прольотом між ними, а OPF-3 знаходиться через дорогу.

Центр обслуговування орбітального корабля
Частина Стартового комплексу бази ВПС США мису Канаверал LC-39
США
Шаттл «Колумбія» біля входу в Центр обслуговування орбітального корабля 3
Координати28°35′09″ пн. ш. 80°39′18″ зх. д. / 28.585803° пн. ш. 80.654991° зх. д. / 28.585803; -80.654991Координати: 28°35′09″ пн. ш. 80°39′18″ зх. д. / 28.585803° пн. ш. 80.654991° зх. д. / 28.585803; -80.654991
Висота29 м
Довжина121 м
Інформація про об'єкт
Власник
Вебсайтhttp://science.ksc.nasa.gov/facilities/opf.html

OPF-3 раніше називався Центр обслуговування та ремонту орбітальних апаратів (англ. Orbiter Maintenance & Refurbishment Facility) (OMRF), але був модернізований до повноцінно функціонуючого OPF.

Процес обробки ред.

 
Діскавері всередині OPF-3 після завершення місії STS-114

Коли місія Шаттла була завершена, орбітальний корабель був відбуксирований із посадкового пункту Шаттла до призначеного йому OPF, де він провів кілька місяців (зазвичай менше 100 днів), готуючись до наступної місії. Будь-який вантаж, що залишився з попередньої місії, було вилучено, а транспортний засіб було повністю перевірено, випробувано та відремонтовано. [1]

  • Основні двигуни орбітального корабля продувають, щоб видалити вологу, яка була побічним продуктом згоряння рідкого кисню та рідкого водню.
  • Двері відсіку вантажу відкривають, а будь-який небезпечний вантаж оброблений для безпеки
  • Баки паливних елементів звільняють від залишків кріогенних реагентів. Кисневу систему роблять інертною за допомогою газоподібного азоту, а водневу систему за допомогою газоподібного гелію.
  • З систем контролю навколишнього середовища та життєзабезпечення відводяться гази під високим тиском.
  • Сміття та інші відходи, включаючи дренаж системи питної води, вивантажують
  • З двигунів знімають теплозахисні екрани та відкривають кормовий доступ
  • Головні двигуни фіксують на місці та встановлюють кришки.
  • Навколо орбітальних апаратів у кормовій частині встановлюють будівельні ліси, щоб техніки мали доступ до головних двигунів.
  • Головні двигуни знімають та передають на цех обробки головних двигунів для перевірки та обслуговування
  • Роблять будь-який необхідний ремонт системи теплового захисту орбітального корабля, включаючи термоковдри та тисячі плиток. [2]
  • капсули системи орбітального маневрування та системи контролю реагування, вилучають та передають на станцію технічного обслуговування Гіпергол для усунення несправностей, ремонту або інших послуг.
  • Будь-які модифікації орбітального апарату виконують в OPF.
  • Після всіх своїх польотів орбітальний корабель проходить "Down Mission Processing".

За кілька тижнів до запланованого запуску орбітальний корабель підготовлюють до наступної місії шляхом встановлення комплектів для польоту, багажу, витратних рідин і газів, де це можливо. Решта корисного навантаження, палива та рідини встановлюють на майданчику ближче до дня запуску. Останнім кроком перед перекиданням на VAB - зважування орбітального апарату для визначення його центру ваги.

Список літератури ред.

Ця стаття містить матеріали, що є суспільним надбанням, із веб-сайтів або документів Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору.

  1. From Landing to Launch Orbiter Processing (PDF). NASA Public Affairs Office. Архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2011.
  2. Reliable Shuttle Orbiters Need Special Care. United Space Alliance. Архів оригіналу за 22 травня 2011.

Примітки ред.