Цвіла Ірина Володимирівна
Ірина Володимирівна Цвіла[1] (псевдо — Лінза; 29 квітня 1969, Київщина — 25 лютого 2022, бої за Київ[2]) — вчитель, громадська активістка, фотохудожниця, солдат батальйону «Січ», учасник російсько-української війни, яка загинула під час російського вторгнення в Україну. учасниця російсько-української війни та боїв за Київ.
| Ірина Цвіла Ірина Володимирівна Цвіла | |
|---|---|
 Солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 29 квітня 1969 Київська область, Україна |
| Смерть | 25 лютого 2022 (52 роки) м. Ірпінь, Бучанський район, Київська область, Україна (загинула у ході бойових дій) |
| Національність | українка |
| Псевдо | Лінза |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  МВС України |
| Війни / битви | Війна на сході України, Битва за Київ (2022) і російське вторгнення в Україну (з 2022) |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Життєпис
ред.Народилася 29 квітня 1969 року на Київщині.
Після отримання педагогічної освіти, до 2006 року працювала в Київській міжнародній школі «Меридіан».
До участі в подіях на Майдані та в АТО була дизайнеркою ландшафтів, спеціалізуючись на створенні трояндових садів і оранжерей[3].
У 2014 році пішла добровольцем в батальйон «Січ». Учасниця російсько-української війни та боїв за Київ.
В 2018 році створила бренд VERBA[4].
Загинула 25 лютого 2022 року, в ході відбиття танкової атаки ворога при обороні міста-героя України Ірпеня в Бучанському районі Київської області[5].
Творчість
ред.Під час Революції гідності та війни займалася фотографією. Персональна виставка у селі Святопетрівському (2017).
Нагороди
ред.- орден «За мужність» III ступеня (6 жовтня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].
Вшанування пам'яті
ред.6 травня 2022 року, на честь Ірини, була перейменована вулиця Олександра Блока у місті Броварах на Київщині.
Примітки
ред.- ↑ Територіальний виборчий округ № 74 з виборів депутатів Київської міської ради // Місцеві вибори 2015. ЦВК
- ↑ Ветеранка Ірина Цвіла загинула під час оборони Києва [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua. — 2022. — 25 лютого
- ↑ «Ми відплатимо за тебе сторицею, Трояндочко»: пам’яті загиблої на другий день від великого нашестя московитів ветерана Ірини Цвілої
- ↑ Однією квіткою земля бідніша стала, однією зіркою – багатші небеса
- ↑ Ветеранка Ірина Цвіла загинула під час оборони Києва
Обороняючи Ірпінь, під час стримування російських танків, загинула наша посестра
Сьогодні під час оборони Києва загинула наша посестра - ↑ Указ Президента України від 6 жовтня 2022 року № 689/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
ред.- Подобна, Є. Дівчата зрізають коси. Книга спогадів. — К.І.С, 2020. — 346 с. — ISBN 978-617-7420-39-1.
- Чабарай, Г. Ірина Цвіла: «Можливо, я розридаюся, коли настане перемога, а доти не час киснути» [Архівовано 6 березня 2022 у Wayback Machine.] // Тиждень. — 2017. — 14 вересня.
- Максименко, О. «Цвісти за будь-яких обставин» — війна і повернення Ірини Цвілої [Архівовано 26 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Без броні. — 2020. — 20 січня.
- Бурлакова, В. Ірина Цвіла, позивний Лінза: «Для всіх, хто пройшов війну, це загальна біда — повернутися у „цивілізоване“ життя. Бо де воно цивілізованіше — ще питання» [Архівовано 6 березня 2022 у Wayback Machine.] // Цензор. — 2021. — 5 жовтня.
- Федченко, А. Жінка, яка любила квіти. Спогади про Ірину Цвілу. Вона загинула, боронячи Київщину у війні проти РФ [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] // Суспільне Новини. — 2022. — 8 березня.
- Ірина Цвіла // Платформа пам'яті Меморіал [дата доступу 1 серпня 2023]