Відкрити головне меню

Цви́нтар Мадле́н (фр. Cimetière de la Madeleine) — колишній цвинтар у 8-му окрузі Парижа, один з чотирьох (інші: Еррансі, Пікпюс, Сен-Марґеріт) на якому були поховані страчені на площі Революції (нині площа Згоди), під час Великої французької революції 1789-1799 років.

Цвинтар Мадлен
фр. Cimetière de la Madeleine
Вхід до Каплиці спокути, яка розташована на місці цвинтаря Мадлен
Вхід до Каплиці спокути, яка розташована на місці цвинтаря Мадлен
Інформація про цвинтар
48°52′25″ пн. ш. 2°19′22″ сх. д.H G O
Країна Flag of France.svg Франція
Розташування Париж
Відкрито 1720
Закрито 25 березня 1794
Статус недіючий
Адреса:
35 Rue de Picpus, Paris 75012

Цвинтар Мадлен. Карта розташування: Париж
Цвинтар Мадлен
Цвинтар Мадлен
Цвинтар Мадлен (Париж)
Cimetière de la Madeleine A.jpg

Цвинтар Мадлен у Вікісховищі?

Зміст

РозташуванняРедагувати

 
Сквер Людовика XVI

Територія колишнього цвинтар Мадлен розташоване між вулицями: Паску'є на сході, на півдні — Матурінс, на заході — Анжу[fr], та на півночі — бульваром Осман у 8-му окрузі Парижа.

На території яку займав цвинтар Мадлен нині розташовується сквер Людовика XVI[fr], створений у 1865 році[1], та Каплиця спокути[fr], яку збудували у 1815-1826 роках в стилі пізнього неокласицизму за проектом архітектора П'єра-Франсуа-Леонара Фонтена[2].

ІсторіяРедагувати

У 1720 році парафія Сент-Мадлен де-ла-Віль-Левек купила ділянку землі 45 на 19 метрів, для облаштування на ній третього за ліком парафіяльного цвинтаря[3].

 
Каплиця спокути
 
Символічні гробівці, у пам'ять про похованих на колишньому цвинтарі Мадлен
 
Перепоховані з цвинтаря Мадлен у Паризьких катакомбах

25 березня 1794 року цвинтар Мадлен був закритий, офіційне пояснення: через заповненість та з санітарних міркувань. Земля цвинтаря була продана муляру.

3 червня 1802 року територію колишнього цвинтаря купив адвокат-рояліст П'єра-Луїса Олів'є Десклео, який мешкав неподалік. Він відділив територію колишнього цвинтаря від вулиці двома плакучими вербами та кипарисами.

11 січня 1815 року територію колишнього цвинтаря придбав король Людовик XVIII, який вирішив перезахоронити останки короля Людовика XVI та королеви Марії-Антуанетти у базиліці Абатства Сен-Дені. Вони були ексгумовані 18 та 19 січня, а 20 січня 1815 року перепоховані у базиліці Сен-Дені. Король Людовик XVIII розшукував на цвинтарі також могилу своєї сестри Єлизавети, яку було ґільотовано 10 травня 1794 року, але не знайшов.

У 1844 році з цвинтаря Мадлен усі поховання були перенесені на цвинтар Еррансі, а у травні 1795 року в Паризькі катакомби у районі Монпарнас.

Відомі особи, які були поховані на цвинтаріРедагувати

Під час Французької революції ґільотованих на площі Революції ховали на цвинтарі Мадлен у спеціально викопаних та оброблених негашеним вапном, для прискорити процес розкладання, траншеях. Поховання не мали жодних надписів, тому точно невідомо скільки було поховано на цвинтарі.

За ріжними оцінками кількість жерт варіюють від сотень до трьох тисяч. За свідченням П'єра-Луїса Олів'є Десклео з 26 серпня 1792 по 13 червня 1794 року на цвинтарі було поховано 1343 ґільотованих[4].

  • Жак П'єр Бріссо
  • Шарль-Луї Антибуль
  • Жак Буало
  • Жан-Батист Буайе-Фонфред
  • Жан-Луї Карра
  • Ґаспар-Северин Дюкастель
  • Жан-Франсуа Дюкос
  • Шарль Елеонор Дюфріш-Валазе
  • Жан Дюпрат
  • Клод Фоше
  • Жан-Франсуа-Мартен Ґардьєн
  • Арман Жансонне
  • Жак Лаказе
  • Марк Давид Лассур
  • Клод Ромен Лоз-Дюперре
  • П'єр Легарді
  • Бенуа Лестер-Бове
  • Аґріколь Мінвієлль
  • Шарль Брюлар де Сіллері
  • П'єр Віктюрніен Верньо
  • Луї-Франсуа-Себастьєн Віже

ПриміткиРедагувати

  1. Gudrun Gersmann: Frankreich 1815–1830: Trauma oder Utopie? Die Gesellschaft der Restauration und das Erbe der Revolution. Steiner, Stuttgart 1993, ISBN 3-515-05831-1.
  2. Chapelle expiatoire. Официальный сайт (fr). Процитовано 2018-09-03. 
  3. Hillairet, Jacques, Les 200 cimetières du vieux Paris, Les Éditions de Minuit, Paris, 1958, 428p
  4. Liste Des Personnes Qui ont péri par jugement du Tribunal Révolutionnaire, depuis le 26 août 1792, jusqu'au 13 juin 1794 (25 prairial an 2) Et dont les corps ont été inhumés dans le terrain de l'ancien cimetière de la Madelaine..., Paris, 1814

ДжерелаРедагувати