Хільдеберт II
Хільдеберт II (Childebert II, 570-595) — король Австразії з династії Меровінгів з 575 року до смерті, а також Бургундії з 592 року.
| Хільдеберт II фр. Childebert II | |
 | |
| Попередник: | Сігіберт I |
|---|---|
| Народження: |
6 квітня 570[1] невідомо |
| Смерть: |
березень 596 (25 років) невідомо |
| Причина смерті: | отруєння |
| Країна: | Франкське королівство |
| Рід: | Меровінги |
| Батько: | Сігіберт I |
| Мати: | Брунгільда Австразійська |
| Шлюб: | Faileubad[1] |
| Діти: | Теодеберт, Теодерік |
Біографія
ред.Хільдеберт був сином Сігіберта I та Брунгільди. Його батька вбили 575 року[2], коли йому було лише 5 років. Малого забрали з Парижа в Мец і проголосили королем. Опіку над ним ділили мати та владні магнати королівства.
Союзу з ним прагнули як король Нейстрії Хільперік I, так і король Бургундії Гунтрамн. Обидва усиновлювали його.[3] Оскільки Гунтрамну належала половина Марселя, Прованс став об'єктом суперечки між двома королями. Але після узурпації Провансу Гундовальдом 585 року, Хільдеберт прийняв обійми Гунтрамна. За Анделотською угодою Хільдеберт став спадкоємцем дядька, і разом вони зуміли придушити заколот.
Фредегунда, дружина Хільперіка, бажала отримати Бургундію для свого сина Хлотара, й організувала кілька спроб убити Хільдеберта. Після смерті Гунтрамна 592 року, Хільдеберт приєднав Бугундію до своїх володінь й навіть виношував наміри відібрати землі Хлотара й стати єдиним королем франків. Однак, 595 року він помер. Його володіння розділили сини: Теодеберт отримав Австразію, а Теодерік — Бургундію.
Примітки
ред.- ↑ а б Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 82. — ISBN 978-2-9501509-3-6
- ↑ Merovingian Gaul and the Frankish conquests, Raymond Van Dam, The New Cambridge Medieval History: Volume 1, C.500-c.700, ed. Paul Fouracre, Rosamond Mac Kitterick, (Cambridge University Press, 2005), 204.
- ↑ Merovingian Gaul and the Frankish conquests, Raymond Van Dam, The New Cambridge Medieval History: Volume 1, C.500-c.700, 204.
Посилання
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хільдеберт II