Хуань-ван (кит. трад.: 桓王; піньїнь: Huan) — 2-й ван Східної Чжоу, син і спадкоємець Пін-вана.

Хуань-ван


Імператор Китаю
719 — 697 до н. е.
Попередник: Пін
Наступник: Чжуан
 
Смерть: 697 до н. е.
Батько: Prince Xiefud
У шлюбі з: Ji Jijiangd
Діти: Чжуан-ван і Pince Ked

707 року до н. е. імператорські війська зазнали поразки при Сюйге (сучасна провінція Хенань) від Чжуан-ґуна, володаря держави Чжен. Сам Хуань-ван зазнав поранення стрілою в плече. Та поразка суттєво похитнула могутність династії Чжоу[1]. Після цього припиняється активна зовнішня політика. Хуань-ван опікується лише власним володінням Чжоу, отримуючи від інших царств данину і податки на визнання своєї зверхності. У 700 році до н.е. вимушений був визнати за володарем царства Чу титул вана.

ПриміткиРедагувати

  1. Pines, Yuri (2002). Foundations of Confucian Thought: Intellectual Life in the Chunqiu period (722-453 B.C.E.). Honolulu: University of Hawai'i Press. с. 109. ISBN 9780824823962.