Хронологія Другої чеченської війни

Нижче наведено список подій під час Другої чеченської війни.

Хронологія основних подій ред.

1999 ред.

  • 5 березня — викрадення у Грозному представника російського уряду генерал-майора Геннадія Шпигуна, яке стало приводом для підготовки російської армії до наступної військової кампанії в Чечні. Генерал Шпигун був знищений 2000 року.
  • 7 серпня — ескалація конфлікту в Дагестані, в який втручаються чеченські бойовики під проводом Шаміля Басаєва. У відповідь російська авіація здійснює серію бомбових ударів по південному сходу Чечні та Грозному.
  • 4—16 вересня — серія вибухів в житлових будинках в Буйнакську (Дагестан), Москві та Волгодонську, в результаті яких загинули 293 людини. Шаміль Басаєв заперечив свою причетність до всіх цих інцидентів. Натомість з'явилися чутки про причетність до них російських спецслужб. Однак, вони залишаються непідтвердженими.
  • 11 вересня — Масхадов оголосив у Чечні загальну мобілізацію[1][2]
  • 23 вересня — президент Росії Борис Єльцин підписав указ «Про заходи щодо підвищення ефективності контртерористичних операцій на території Північно-Кавказького регіону Російської Федерації». Указ передбачав створення Об'єднаного угрупування військ на Північному Кавказі для проведення контртерористичної операції.
  • 29 вересня — Росія висунула ультиматум Чечні з вимогою видати організаторів вибухів.
  • 30 вересня — початок наступальної операції російських військ в Чечні.
  • 7 жовтня — бомбардування російською авіацією села Елістанжи[3].
  • 8 жовтня — масове вбивство в станиці Мекенська.
  • 29 жовтня — 10 листопада — бої за Гудермес: польові командири брати Ямадаєви і муфтій Чечні Ахмат Кадиров зрадили батьківщину, перейшли на бік російських військ та здали їм Гудермес.
  • 5 листопада — падіння Мі-24 85-ї окремої вертолітної ескадрильї в результаті бойових ушкоджень після вогневого впливу з землі. Вертоліт зруйнований, екіпаж, на жаль, вижив.
  • 12 листопада — підірваний автобус, який прямував за маршрутом «Ульяновськ — Димитровград — Самара», поранено четверо пасажирів.
  • 15 листопада — бій під Серноводським.
  • 16 листопада — федеральні сили взяли під контроль село Новий Шарой.
  • 7 грудня — російські війська захопили Аргун.
  • 14 грудня — російські війська захопили Ханкалу.
  • 26 грудня — початок тривалої облоги Грозного.

2000 ред.

  • 23 січня — заарештований кореспондент «Радіо Свобода» Андрій Бабицький[ru].
  • 5 лютого — Масове вбивство групи мирних жителів в селищі Нові Алди і прилеглих районах м Грозного.
  • 6 лютого — російські війська захопили Грозний.
  • 29 лютого — 1 березня — бій під Улус-Кертом, тактична перемога чеченців.
  • 12 березня — в селищі Новогрозненське захоплений співробітниками ФСБ і доставлений до Москви польовий командир Салман Радуєв, згодом засуджений до довічного позбавлення волі і який помер в місці позбавлення волі.
  • 20 березня — російські війська встановили контроль над Чечнею, чеченці переходять до партизанської війни, яка досі триває.
  • 29 березня — знищення пермського ОМОНу біля селища Джані-Ведено. Загинуло понад 40 бійців.
  • 7 травня — Су-24МР був збитий з землі під час польоту поблизу Беной-Ведено, екіпаж загинув[4][5]
  • 30 травня — автомобіль, в якому їхали промосковський мер Грозного Суп'ян Махчаєв, його помічниця Нурседа Хабусєєва та заступник повпреда уряду Росії в Чечні Сергій Звєрєв, підірвався на радіокерованому фугасі. В результаті теракту супутники Махчаєва загинули, а сам був тяжко поранений. Охороні вдалося відбити атаку повстанців. Пораненого мера спецрейсом привезли на лікування до Москви[6].
  • 7 червня — жінка-смертниця, 17-річна Хава Бараєва, сестра Арбі Бараєва підірвала вантажівку з вибухівкою біля військової комендатури в с. Алхан — Кала. Відомий чеченський бард Тимур Муцураєв присвятив їй пісню яка має назву «Наши сестры».
  • 11 червня — указом президента РФ Ахмат Кадиров призначений головою адміністрації Чечні.
  • 25 липня — указ Ахмата Кадирова про заборону ваххабізму.

2001 ред.

2002 ред.

  • 27 січня — в Шелковському районі Чечні збитий вертоліт Мі-8. Серед знищених були заступник міністра внутрішніх справ РФ генерал-лейтенант Михайло Рудченко і командувач угрупованням внутрішніх військ МВС в Чечні генерал-майор Микола Горідов[8].
  • 9 травня — в Каспійську стався теракт під час святкування Дня Перемоги. Знищено 43 людини, понад 100 поранені[9].
  • 19 серпня — падіння Мі-26 в Чечні. Найбільша авіакатастрофа в історії російських збройних сил. Сталася через ураження військово-транспортного вертольота Мі-26 ракетою з переносного зенітного ракетного комплексу «Ігла». Додатковими причинами, що збільшили кількість жертв, став чудовий збіг обставин: сильної перевантаженості вертольота і падіння його на мінне поле. Є однією з найбільших авіакатастроф в історії Росії. Зі 147 осіб, що перебували на борту, знищено 127[10].
  • 22—25 вересня — близько 300 чеченських повстанців під командуванням Руслана Гелаєва вторглися 23 вересня 2002 з території Грузії на територію Інгушетії[ru] з метою подальшого проходу в Чечню. Вони вступили в бій з російськими військами біля села Галашки. Було вбито 76 бойовиків, кілька взяті в полон. Бойовики, розосередившись на мобільні загони, зникли на території Чечні.
  • 23—26 жовтня — захоплення заручників в театральному центрі на Дубровці в Москві, загинули 129 заручників. Вбиті всі 44 бойовики, включаючи Мовсара Бараєва.
  • 27 грудня — бойовик-смертник, який керував замінованою вантажівкою, підірвав будинок промосковського уряду Чечні у Грозному. Шаміль Басаєв взяв на себе відповідальність за організацію цієї диверсії[11]. Загинуло 70 людей[12].

2003 ред.

  • 20 березня — у Чечні розбилося 2 Мі-24, пілоти знищені.
  • 14 травня — в селі Іласхан-Юрт Гудермеського району смертниця підірвала себе в натовпі на святкуванні дня народження пророка Мухаммеда, де був присутній Ахмат Кадиров. Знищено 18 осіб, 145 осіб були поранені[13].
  • 5 липня — теракт у Москві на рок-фестивалі «Крила». Знищено 16 осіб, 57 поранено.
  • 1 серпня — підрив військового госпіталю в Моздоку. Начинена вибухівкою армійська вантажівка КамАЗ протаранила ворота і вибухнула біля будівлі. У кабіні сидів бойовик-смертник. Число знищених склало 52 людини.
  • 5 грудня — теракт з використанням смертників в електричці «Кисловодськ — Мінводи» в Єсентуках: 41 людина знищена, 212 поранено[14].

2004 ред.

  • 15 грудня 2003 — 28 лютого 2004 — невдалий рейд в Грузію через територію Дагестану загону під командуванням Руслана Гелаєва. В ході перестрілки з прикордонниками, Гелаєв загинув, а весь його загін знищено.
  • 1 квітня — кадирівці провели в селі Самашки спецоперацію, заблокувавши його з усіх боків. У двох будівлях були виявлені заготовки для мін, радіокерований СВУ, споряджений фугас, гранатомети та інші боєприпаси. За даними телекомпанії НТВ, в Самашках в результаті подібних спецоперацій зниклими безвісти числяться 27 осіб.
  • 12 квітня — польовий командир Асламбек Вадалов разом зі своїм загоном виконав рейд на село Ішхой-Юрт, внаслідок нападу знищено 10 міліціонерів.
  • 9 травня — у Грозному на стадіоні «Динамо», де проходив парад, о 10:32 на щойно відремонтованій VIP-трибуні прогримів потужний вибух. У цей момент на ній перебували президент Чечні Ахмат Кадиров, голова Держради ЧР Хусейн Ісаєв, командувач Об'єднаним угрупованням військ на Північному Кавказі генерал-полковник Валерій Баранов, міністр внутрішніх справ Чечні Алу Алханов і військовий комендант республіки Григорій Фоменко. Безпосередньо під час вибуху знищено 2 людини, ще 4 померли в лікарнях: Ахмат Кадиров, Хусейн Ісаєв, журналіст агентства «Рейтер» Адлан Хасанов, дитина (ім'я якої не повідомлено) і двоє співробітників охорони Кадирова. Всього від вибуху в Грозному знищено 63 людини, в тому числі 5 дітей.
  • 21—22 червня — напад чеченських бойовиків на Назрань.
  • 21 серпня — 400 повстанців під керівництвом Аслана Масхадова здійснили рейд на Грозний. За даними МВС Чечні, знищено 44 людини та важко поранено 36[15].
  • 1—3 вересня — терористичний акт в Беслані, внаслідок якого загинуло 334 людини, 186 з яких — діти.
  • 5 листопада — в Грозному були вбиті четверо повстанців, двоє з них — Айдин Кайя, 1981 року народження і Бурхан Челебі, 1980 року народження — були громадянами Туреччини[16].

2005 ред.

  • 15 травня — у Грозному вбитий колишній віцепрезидент ЧРІ Ваха Арсанов. Арсанов і його однодумці, перебуваючи в приватному будинку, обстріляли міліцейський патруль і були вбиті прибулим підкріпленням.
  • 4 червня — масове вбивство жителів станиці Бороздиновської Шелковського району Чеченської республіки, скоєне бойовиками батальйону «Схід». Дана ситуація названа «етнічною чисткою» через те, що переважна більшість постраждалих — аварці, представники народу, що проживають на території сусіднього Дагестану, а нападники — чеченці[17].
  • 1 липня — два вибухи прогриміли в Махачкалі на вулиці Атаєва, коли до будинку № 7, де знаходився банно-пральний комбінат, під'їхали три вантажівки ГАЗ-53 зі спецназівцями з московського загону «Русь». Постраждала перша машина, в якій знаходилося 27 військовослужбовців. 10 з них отримали важкі травми, від яких шестеро знищено на місці, ще четверо померли по дорозі в лікарню. Решта 17 спецназівців були поранені. Постраждали ще 11 випадкових перехожих, серед яких 1 дитина[18].
  • 13 жовтня — |напад бойовиків на місто Нальчик (Кабардино-Балкарія), внаслідок якого, за даними російської влади, вбито 12 мирних жителів, знищено 35 співробітників силових структур. Вбито, за різними даними, від 40 до 124 повстанців.

2006 ред.

  • 31 січня — Владімір Путін заявив на пресконференції, що в цей час можна говорити про закінчення контртерористичної операції в Чечні. Однак пройшло ще три роки, перш ніж голова НАК Олександр Бортніков, виконуючи доручення Дмітрія Мєдвєдєва, скасував на території Чечні режим КТО.
  • 10 липня — в Інгушетії загинув в результаті теракту (за іншими даними — загинув через необережне поводження з вибухівкою) один із чеченських польових командирів, Шаміль Басаєв.
  • 7 листопада  — в районі села Дай Шатойського району повстанцями Саїд-Еміна Дадаева знищено семеро ОМОНівців з Мордовії.

2007 ред.

  • 7 жовтня — Доку Умаров оголосив про скасування ЧРІ і перетворенні її в «вілайят Нохчійчо Імарату Кавказ».
  • 4 грудня — засідка на підрозділ російських військ в районі села Центорой Ножай-Юртовського району. 2 військовослужбовців знищено, кілька поранені.
  • 9 грудня — вибух в автобусі на автовокзалі в Невинномиську (Ставропольський край), що слідував рейсом з П'ятигорська до Ставрополя. Знищено 2 людини, 14 отримали поранення[19].

2008 ред.

  • 8 січня — поліція знищила двох повстанців у Дербентському районі Дагестану, повідомляють російські ЗМІ. В Інгушетії було обстріляно групу співробітників поліції швидкого реагування, внаслідок чого одного було вбито, іншого поранено[20].
  • 19 березня — на село Алхазурове повстанці провели військовий рейд. В результаті знищено 7 осіб: 5 співробітників правоохоронних органів і 2 мирних жителів. Партизани також спалили будівлю адміністрації Алхазурове[21].
  • 13 червня — нічна вилазка партизанів в селі Беной-Ведено.
  • 6 листопада — терористка-смертниця підірвала маршрутне таксі у Владикавказі, Північна Осетія. Загинуло 12 осіб.
  • 23—25 грудня — спецоперація ФСБ і МВС в селищі Алкун в Інгушетії. Вбито польового командира Ваха Дженараліева, який воював проти російських військ в Чечні та Інгушетії з 1999 року, його заступник Хамхоєв, в цілому вбито 12 повстанців. Ліквідовано 4 бази НЗФ.

2009 ред.

  • 5 лютого — в селищі Ленінкент, розташованому за 10 кілометрів від Махачкали під час спецоперації вбитий лідер угруповання Джамаат «Шаріат» Умар Шейхулаєв разом з трьома повстанцями.
  • 26 лютого — в Махачкалі на шляху проходження автобуса з співробітниками патрульно-постової служби міліції спрацював вибуховий пристрій. Поранення отримали четверо міліціонерів[22].
  • 5 березня — на узбіччі автодороги між селами Екажево і Сурхахи Назранівського району Інгушетії при розмінуванні фугасу стався вибух закладеної під фугас міни-пастки. В результаті вибуху, за попередніми даними слідчого комітету, знищено 5 співробітників правоохоронних органів. З них 2 співробітників ФСБ, 2 співробітників республіканського ОМОНу, а також начальник служби кримінальної міліції Назранівського РВВС МВС Республіки. Ще 3 постраждалих у важкому стані доставлені в лікарню.
  • 20—21 березня — велика спецоперація федералів в Дагестані. В результаті важких боїв з використанням вертольотів і бронетехніки сили місцевого МВС і УФСБ за підтримки Внутрішніх військ МВС РФ вбили в Унцукульському районі республіки 12 повстанців. Втрати російських військ складають 5 осіб (2 військовослужбовців спецназу ВВ пізніше отримали посмертно за участь в цих бойових діях звання Героя Росії). Одночасно з цим в Махачкалі міліція в бою знищує ще 4 бойовики.
  • 15 квітня — остання доба режиму контртерористичної операції.

Примітки ред.

  1. Чеченская Республика Ичкерия в августе-сентябре 1999 года // Igpi.Ru. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 16 березня 2016.
  2. Российские войска не отрицают факта нанесения бомбового удара по базам боевиков на территории Чечни // Эхо Москвы, 26 августа 1999. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 30 грудня 2019.
  3. Российским военным летчикам напомнили о Чечне. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  4. Аварии и катастрофы Су-24 российских ВВС. www.kommersant.ru (рос.). 13 лютого 2012. Процитовано 30 грудня 2020.
  5. Аварии и катастрофы Су-24 российских ВВС. www.kommersant.ru (рос.). 13 лютого 2012. Процитовано 14 серпня 2023.
  6. Bomb kills Russian official in Chechnya
  7. В Абхазии сбит вертолет ООН. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 24 березня 2012.
  8. Генералы, погибшие в Чечне. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  9. В Дагестане произошел теракт во время празднования Дня победы. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  10. Ми-26 сбит российской ракетой. Генералы наказаны. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  11. Мировое сообщество осудило взрыв Дома правительства в Грозном. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 7 липня 2018.
  12. Теракт в Чечне не совместим с правами человека. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
  13. Як полювали на Ахмата Кадирова. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  14. Четыре террориста взорвали электричку Кисловодск-Минводы: 41 человек погиб, 212 пострадали. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
  15. Нападением боевиков на Грозный 21 августа руководил Масхадов. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 24 травня 2018.
  16. [ http://www.centrasia.ru/newsA.php?st=1099730700 [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] В Чечне воюют иностранные наёмники и турецкие спецслужбы]
  17. События в станице Бороздиновская. «Зачистка» или месть за убитого родственника?. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
  18. При взрыве в Махачкале погибло 10 российских солдат. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 7 липня 2018.
  19. Бывшие милиционеры взорвали автобус. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  20. Officer Killed in Ingushetia [Архівовано January 14, 2008, у Wayback Machine.]
  21. В Чечне задержан предполагаемый участник вооруженного нападения на село Алхазурово. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  22. Теракты на городском наземном транспорте в России в 1994—2013 годах: хронология. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 6 липня 2018.