Храм на склепіннях
Храм на склепіннях, Базиліка на горі — залишки християнського храму, датованого кінцем X — початком XI століття, в Херсонесі Таврійському. Об'єкт культурної спадщини.
| Храм на склепіннях | |
|---|---|
| |
| 44°36′42″ пн. ш. 33°29′19″ сх. д. / 44.61173100002777403° пн. ш. 33.48876900002777290° сх. д.Координати: 44°36′42″ пн. ш. 33°29′19″ сх. д. / 44.61173100002777403° пн. ш. 33.48876900002777290° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Севастополь |
| Тип | церква і пам'ятка |
| Дата заснування | 10 століття |
  Храм на склепіннях Храм на склепіннях (Україна)  Храм на склепіннях Храм на склепіннях (Росія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Опис
ред.Був розкопаний 1891 року. Роботи з консервації та реставрації храму востаннє було проведено 2014 року.
Храм являв собою хрестово-купольну споруду. Розміри храму — 10,3 × 6 м. Стіни викладені з обробленого каменю на вапняному розчині, без використання цегли. У підвальному поверсі розміщувалися усипальниці. Усипальниця ділилася шістьма масивними устоями на три паралельні галереї, перекриті циліндричними склепіннями. Арки, що спираються на стовпи в підземній частині храму, відтворюють хрестову композицію верхньої частини споруди. Головний вхід у велику гробницю-катакомбу вів сходами з трьох сходинок, а ще два знаходилися з боку північного і південного нефів. Згодом один із цих бічних входів заклали цеглою. Сам склеп із п'ятьма стінними нішами квадратної та напівкруглої форм розділений на середнє і два бічні витягнуті приміщення, проходи між якими перекриті міцними склепіннями, що підтримували підлогу хрестовокупольної церкви-усипальниці. В усипальниці знайдено кілька бронзових ґудзиків, перснів, сережок, бронзових і скляних браслетів, бронзовий і кипарисовий хрести, кипарисовий гребінь і шнурок.[1][2]
-
План розкопу -
Храм на склепіннях -
Наземна частина храму в плані є квадратом, розділеним чотирма квадратними стовпами на три нефи, що закінчуються невеликими апсидами, центральна з них трохи більша за бічні і розширюється в бік центрального простору двома уступами. Ця риса характерна для архітектурної моди Візантії після X століття. Храм перекривався куполом на барабані, який підтримували стовпи. Стовпи були з'єднані арками, як між собою, так і зі стінами. З південно-західного боку розташований вузький притвор. З півдня до храму прибудована галерея. Культурний шар потужністю до 1 метра складався з фрагментів столової та тарної кераміки. Будівля досліджена не повністю.
Час його ймовірного будівництва — кінець X — початок XI століття і знищення в XIII—XIV століттях. Храм розташований ближче до моря, у низовині, перед пологим підйомом до піднесеної західної частини городища. К. К. Косцюшко-Валюжинич не виявив на сусідній ділянці слідів будівель пізньовізантійського періоду і тому припустив, що тут знаходилася міська площа[1][2].
Посилання
ред.- ↑ а б Развалины храмов, храм № 9 / Д. В. Айналов. — Москва: Тов-во тип. А. И. Мамонтова, 1905. — 143, [3] с. : ил., карты. (Памятники Христианского Херсонеса: Вып. 1).
- ↑ а б Храм на сводах. ФГБУК «Государственный историко-археологический музей-заповедник «Херсонес Таврический», сайт. 2023. Архів оригіналу за 17 червня 2023. Процитовано 17 червня 2023.
Література
ред.- Отчет Арх. Ком, за 1891 год, стр. 11-12
- Развалины храмов, храм № 9 / Д. В. Айналов. — Москва : Тов-во тип. А. И. Мамонтова, 1905. — 143, [3] с. : ил., карты. (Памятники Христианского Херсонеса : Вып. 1).
- Сорочан С. Б., Зубарь В. М., Марченко Л. В. Жизнь и гибель Херсонеса. — Севастополь: Библекс, 2010.