Відкрити головне меню

Хосе Франсіско Рохо (ісп. José Francisco Rojo Arroita, нар. 28 січня 1947, Більбао) — іспанський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Хосе Франсіско Рохо
Особові дані
Повне ім'я Хосе Франсіско Рохо Арроїта
Народження 28 січня 1947(1947-01-28) (72 роки)
  Більбао, Іспанія
Громадянство Flag of Spain.svg Іспанія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
?-? Іспанія «Атлетік Більбао»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1962–1965 Іспанія «Більбао Атлетік»  ? (?)
1965–1982 Іспанія «Атлетік Більбао» 413 (48)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1969–1978 Іспанія Іспанія 18 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1986–1989 Іспанія «Більбао Атлетік»
1989–1990 Іспанія «Атлетік Більбао»
1990–1994 Іспанія «Сельта Віго»
1994–1995 Іспанія «Осасуна»
1995–1997 Іспанія «Льєйда»
1997–1998 Іспанія «Саламанка»
1998–2000 Іспанія «Реал Сарагоса»
2000–2001 Іспанія «Атлетік Більбао»
2001 Іспанія «Реал Сарагоса»
2004 Іспанія «Райо Вальєкано»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Атлетік Більбао», а також національну збірну Іспанії. Дворазовий володар Кубка Іспанії з футболу.

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 28 січня 1947 року в місті Більбао. В багатодітній сім'ї Рохо батьки прищепювали своїм двом синам та трьом дочкам культуру та виваженівсть й намагалися дати їм можливу освіту. Та крім того хлопчаки захоплювалися футболом, Хосе Франсиско та Хосе Анхель разом відвідували дитячу секцію футболу в своєму районі. Вони обидвоє вирізнялися високим зростом та технікою володіння м'ячем. Невдовзі їм випала нагода показати себе, їхня районна команда «Пеняроль» (Peñarol) пробилася в фінальну частину юнацького турніру і їхх лише в фііналі зупинила кантера самого «Атлетіка»[1]. Відтоді 14-річний Хосе Франсиско потрапив в поле зору тренерів «роже-бланкос», а потім ще й отримав запрошення до кантери головного клубу Біскаї.

Мрії баскського юнака втілив його перший тренер Хесус Гарай (Jesús Garay), якому вдалося ще більше розвинути талан молодика. Впродовж 3 років він тренувався в кантері, виступаючи в усіх юначо-кадетських змаганнях й став кращим вихованцем свого віку. У дорослому футболі дебютував в 1962 році виступами за команду фарм-клубу «Більбао Атлетік», в якій провів три сезони. Тож коли починався новий сезон, 1965-1966 років, молодого перспективного лівого крайнього нападника вже заявили з основним складом. Через кілька турів він уже виходив на заміни[2], а після гри з мадридським «Атлетиком», в якій він провів всі 90 хвилин. Граючи поруч з Ірібаром, Арієтою, Уріарте Лавіном та Саезом він уже не поступався місцем в основі нікому, аж до кінця сезону,

Відігравши 17 сезонів за свою команду, він отримав прізвисько «баскський Моцари футболу»: за свою елегантну й технічну гру, відчуття голу та оригінальний дриблінг. Більшість часу, проведеного у складі «Атлетика», був основним гравцем атакувальної ланки команди, а також з десяток років віце-капітаном й капітаном команди. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Атлетик» у 1982 році. Прощальний матч йому організували одноклубники із самою збірною Англії[3], в переддень чемпіонату світу, що мав проходити в Іспанії.

Виступи за збірнуРедагувати

1969 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Іспанії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 18 матчів, забивши 3 голи.

Кар'єра тренераРедагувати

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1986 року, очоливши тренерський штаб фарм-клубу рідної команди «Більбао Атлетік». А 1989 року став головним тренером основної команди «Атлетік Більбао», яку, проте, тренував лише один рік.

Згодом протягом 1990–1994 років очолював тренерський штаб клубу «Сельта Віго», команду якого привів до перемоги в іспанській Сегунді в сезоні 1991/92.

1994 року повернувся до роботи у другому іспанському дивііоні, де протягом сезону працював у клубі «Осасуна», а протягом 1995–1997 років був головним тренером «Льєйди».

Сезон 1997/98 провів на чолі тренерського штабу «Саламанки», з якою успішно виконав завдання зі збереження місця в елітному іспанському дивізіоні.

Наступний сезон розпочав вже як головний тренер більш амбітної команди «Реал Сарагоса», яка під його керівництвом спочатку посіла 9-те місце у чемпіонаті, а в сезоні 1999/2000 сягнула четвертої сходинки турнірної таблиці Ла Ліги.

Успіхи із «Сарагосою» знову привернули увагу до Рохо керівництва його рідного «Атлетік Більбао» у 2000 році. Проте за єдиний сезон, проведений ним на чолі команди з Більбао після повернення, особливих успіхів не досяг (12 місце у чемпіонаті). Тож 2001 року повернувся до «Сарагоси», утім також ненадовго.

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Райо Вальєкано», головним тренером команди якого Хосе Франсиско Рохо був протягом частини 2004 року.

Титули і досягненняРедагувати

ЦікавинкиРедагувати

  • Небагатьом футболістам доводилося грати в одній команді із своїми кровними братами, одни з них був Хосе Франсиско, адже з ним в команді грав і його брат Хосе Анхель Рохо (José Ángel Rojo). Відтак у вболівальницькому колі Франсиско було присвоєно наймення Рохо І, а молодшого брата Анхеля кликали Рохо ІІ[4].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати