Хлорпірифос

Хлорпірифос
Назва за IUPAC	О,О-Диетил-О-3,5,6-трихлор-2-піридилфосфоротіоат'
Ідентифікатори
Номер CAS	2921-88-2
PubChem	2730
Номер EINECS	220-864-4
KEGG	D07688 і C14322
Назва MeSH	D02.705.400.625.100, D02.705.539.345.100 і D02.886.300.692.100
ChEBI	34631
RTECS	TF6300000
SMILES	Clc1c(OP(=S)(OCC)OCC)nc(Cl)c(Cl)c1
InChI	1/C9H11Cl3NO3PS/c1-3-14-17(18,15-4-2)16-9-7(11)5-6(10)8(12)13-9/h5H,3-4H2,1-2H3
Номер Бельштейна	1545756
Властивості
Молекулярна формула	C9H11Cl3NO3PS
Молярна маса	350,59 г/моль
Густина	1,398 г/см3 (43,5 °C)
Тпл	42 °C
Розчинність (вода)	2 мг/л (25 °C)
	Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
	Інструкція з використання шаблону
	Примітки картки

Хлорпірифос (О,О-Диетил-О-3,5,6-трихлор-2-піридилфосфоротіоат, C₉H₁₁C_l3NO₃PS) — діюча речовина багатьох розповсюджених інсектицидів широкого спектра дії. Хлорпірифос (ХПФ) є фосфорорганічним інсектицидом, який широко використовується в побуті, сільському господарстві та промисловості протягом останніх 40 років приблизно в 100 країнах світу. Незважаючи на нещодавно введені істотні обмеження його застосування в домашніх умовах у низці країн (США, 2001; Європейський Союз, 2003), ХПФ залишається дуже широко вживаним пестицидом. Цей агент використовується для знищення широкого спектра шкідливих комах і кліщів; водночас він демонструє помітну токсичність для більшості видів інших тварин і людини.

Дія на організм людини ред.

Викликає дифузне ураження нейронів ЦНС. Він належить до токсикантів — агоністів, що діють на специфічні рецептори, а саме — на холінорецептори.Як і всі фосфорорганічні сполуки, ХПФ впливає на нервову систему, інгібуючи ацетилхолінестеразу (АХЕ). Крім того, в організмі ссавців він перетворюється в ХПФ-оксон, який більш ніж в 3000 разів активніший щодо нервової системи, ніж сам ХПФ. Як з'ясувалось останнім часом, дія цього пестициду на АХЕ є далеко не єдиним механізмом його токсичності. Є дані, що ХПФ негативно впливає на розвиток мозку ссавців, оскільки ефекти цього агента щодо холінергічної передачі в ЦНС комбінуються із впливом на внутрішньоклітинні сигнальні каскади, задіяні в диференціювання клітин. Одним із механізмів може бути здатність фосфорорганічних сполук викликати оксидаційний стрес, що призводить до утворення вільних радикалів.

Джерела ред.

Салига Ю., Росаловський В., Федяков Р. Глутатіонова система еритроцитів щурів, інтоксикованих хлорпірифосом^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2012. Випуск 60
Salyha Y. Biological effects assessment of chlorpyrifos and some aspects of its neurotoxicity // Visnyk of Lviv University. - Biology series. - Is. 54, Lviv. - 2010. - P.3-14.
Salyha, Yu T. "Chlorpyrifos Leads to Oxidative Stress-Induced Death of Hippocampal Cells in Vitro." Neurophysiology, Vol. 45, No. 3, 2013.P.193-199.

Примітки ред.

↑ Lide, David R. (1998). Handbook of Chemistry and Physics (вид. 87). Boca Raton, FL: CRC Press. с. 3–126. ISBN 0849305942.

Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[hand-1] Lide, David R. (1998). Handbook of Chemistry and Physics (вид. 87). Boca Raton, FL: CRC Press. с. 3–126. ISBN 0849305942.

[1]