Харків Андрій Васильович
Андрій Васильович Харків (9 листопада 1997, смт Куликів — 15 серпня 2023, с. Роботине) — старший лейтенант, командир 3 взводу 2 роти 1-го механізованого батальйону 116 ОМБр Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
| Андрій Харків Харків Андрій Васильович | ||
|---|---|---|
 Старший лейтенант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 9 листопада 1997 Куликів, Жовківський район, Львівська область, Україна | |
| Смерть | 15 серпня 2023 (25 років) Роботине, Пологівський район, Запорізька область, Україна (у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Поховання | Куликів | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | ЛНУ ім. І. Франка | |
| Псевдо | Hornet | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | березень 2022 року — серпень 2023 року | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg){kind=small}
Життєпис
ред.Народився 9 листопада 1997 року у с-ще. Куликів, нині Шептицького району Львівської області.
Здобував середню освіту з 1 по 9 класи у Куликівському опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів та опісля, до 11 класу навчався у Синьківській ЗОШ І-ІІ ступенів. Опісля здобуття середньої освіти переїхав до Львова та вступив на хімічний факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, де навчався з 2015—2019 роки.
На третьому курсі вступає на кафедру військової підготовки Національної академії сухопутних військ від ЛНУ та у 2019 році складає присягу.
З початком повномасштабної російсько-української війни, Андрій долучився до захисту української держави, беручи участь у визволенні Харківщини, Сумщини, Донеччини, Запоріжжя. Відомо також, що брав участь у визволені Охтирки, Хотині, Іскрісківщини, Волфиного, Покровського, Оріхова. Добровольцем пішов на фронт, проходив військову службу у складі 1 механізованого батальйону 116 бригади.
У нього залишилися: мама — Світлана Петрівна, тато — Василь Володимирович, наречена — Людмила Городна, брат — Тарас Харків, бабуся та дідусь, друзі.
«Став на захист нашої Батьківщини з перших днів березня 2022 року. Це був гарний офіцер, завжди на позитиві, без зайвих питань готовий виконати свою роботу. Його поважали, любили! Це важка втрата для родини, друзів, односельчан, побратимів та усіє громади», — пишуть про нього.
Віддав життя заради того, щоб ми могли навчатися, працювати, любити і жити…
Смерть й поховання
ред.Загинув рятуючи життя своїх побратимів, ціною власного життя, в районі населеного пункту Роботине[1][2][3] Запорізької області.
Прощання[4][5] відбулося 01.09.2023 року.
Як повідомили у Лопатинській тергромаді:
«Просимо всіх належним чином провести загиблого Воїна, створивши живий коридор у селі Куликів від автобусної зупинки 01 вересня о 12:15.
Потім прощання відбудеться у с. Куликів на подвір'ї батьківської хати об 12:30.
Ціною свого життя він здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка — віддав своє життя за цілісність і незалежність України. На віки-вічні його ім'я буде вписане в історію нашої громади та України, як воїна — Героя Захисника!» — йдеться в повідомленні.
Похований на кладовищі у с. Куликів.
Нагороди
ред.- Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (3 квітня 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[6]
Примітки
ред.- ↑ Під час звільнення Роботиного загинув 25-річний офіцер ЗСУ з Львівщини Андрій Харків. Варта 1 (укр.). 31 серпня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
- ↑ У боях за Роботине загинув офіцер ЗСУ зі Львівщини Андрій Харків. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 2 вересня 2023.
- ↑ На війні загинув випускник Львівського університету Андрій Харків.
- ↑ Старший лейтенант, командир взводу Андрій Харків назавжди повертається додому. DailyLviv.com (укр.). 2 вересня 2023. Процитовано 2 вересня 2023.
- ↑ На Львівщині 2 вересня попрощаються з воїнами Артемом Кулиничем та Андрієм Харківим.
- ↑ Указ президента України №215/2024 Про відзначення державними нагородами України. 3 квітня 2024.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |