Харитонов Федір Михайлович
Харитонов Федір Михайлович (24 січня 1899, село Василівське, Ярославська губернія, Російська імперія (нині — у складі міста Рибінськ, Росія) — 28 травня 1943, Москва, СРСР) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант (20.12.1942).
| Федір Михайлович Харитонов | |
|---|---|
| Фёдор Михайлович Харитонов | |
 | |
| Народження |
24 січня 1899 село Василівське, Ярославська губернія, Російська імперія |
| Смерть |
28 травня 1943 Москва |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна | СРСР |
| Приналежність | Червона армія |
| Вид збройних сил | піхота |
| Освіта | Курси «Постріл» |
| Роки служби | 1918-1943 |
| Партія | ВКП(б) |
| Звання | генерал-лейтенант |
| Командування | 6А, 9А |
| Війни / битви | Друга світова війна: Ростовська операція (1941), Харківська операція (1942), Сталінградська битва, Третя битва за Харків |
| Нагороди |
   |
 Харитонов Федір Михайлович у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився 24 (11 за старим стилем) січня 1899 року в селі Василівському Ярославської губернії в селянській родині. Закінчив чотирикласну школу в рідному селі.
У Червоній армії — з 1918 року. Учасник Громадянської війни в Росії, тоді ж вступив до ВКП(б). Після цієї війни служив у військовому комісаріаті, закінчив курси «Постріл» (1929).
З 1931 року — командир стрілецького полку. У 1937-1938 роках — начальник штабу 17-ї стрілецької дивізії[1]. У 1938-1940 роках — начальник відділу штабу Московського військового округу, начальник штабу 57-го стрілецького корпусу.
У березні 1941 року був призначений командиром 2-го повітряно-десантного корпусу.
Німецько-радянська війна ред.
На початку німецько-радянської війни продовжував командувати 2-м повітряно-десантним корпусом на Південному фронті. З липня 1941 року — заступник начальника штабу Південного фронту.
У вересні 1941 року призначений командувачем 9-ї армії, на чолі якої відзначився під час контрнаступу радянських військ під Ростовом (листопад 1941 року), але був розгромлений під час Харківської битви в травні 1942 року.
З липня 1942 року — командувач 6-ї армії, на чолі якої відзначився в ході Сталінградської битви. Пізніше 6-та армія брала участь в наступі на Харків.
Навесні 1943 року важко захворів і був відправлений на лікування в Москву, де й помер 28 травня 1943 року. Похований на Новодівичому цвинтарі.
Військові звання ред.
- полковник (1936)
- комбриг (04.11.1939)
- генерал-майор (04.06.1940)
- генерал-лейтенант (20.12.1942)
Нагороди ред.
- Орден Червоного Прапора (22 жовтня 1941 року)
- Орден Кутузова 1-го ступеня (28 січня 1943 року)
- Медаль «ХХ років РСЧА» (23 лютого 1938 року)
Примітки ред.
- ↑ Харитонов Фёдор Михайлович. www.hrono.ru. Процитовано 19 липня 2021.
Джерела ред.
- Доманк А. С., Португальский Р. М. Командарм Харитонов. Ярославль: Верхн.-Волж. кн. изд., 1989. 176 с.
- Біографія Харитонова на сайті «Хронос»: http://www.hrono.ru/biograf/bio_h/haritonov_fm.php
- Великая Отечественная война, 1941—1945 : энциклопедия. — М., 1985. — С. 767.