Відкрити головне меню

Сецуко́ Ха́ра (яп. 原 節子 Хара Сецуко, справжнє ім'я — Масае Айда (яп. 会田 昌江 Айда Масае); нар. 17 червня 1920, Йокогама, Канаґава, Японія — пом. 5 вересня 2015, префектура Канаґава, Японія) — японська акторка. Вважається однією з найпопулярніших акторок в історії японського кінематографу і символом його золотого століття, що припало на 1950-і роки. Найвідоміша головними ролями у фільмах таких режисерів, як Ясудзіро Одзу, Акіра Куросава і Мікіо Нарусе. Від її акторського дебюту у 1935 році до несподіваного виходу на пенсію у 1962-му Хара зіграла ролі у 76 кінофільмах[1].

Сецуко Хара
яп. 原節子
Setsuko Hara smiling.jpg
Ім'я при народженні Масае Айда (яп. 会田 昌江)
Дата народження 17 червня 1920(1920-06-17)
Місце народження Йокогама, Канаґава, Японія
Дата смерті 5 вересня 2015(2015-09-05) (95 років)
Місце смерті
Громадянство Японія Японія
Професія акторка
Роки активності 1935 — 1963
IMDb ID 0361697
Майніті (1950, 1952)
Блакитна стрічка (1952)
Commons-logo.svg Хара Сецуко у Вікісховищі
Кійо Курода (зліва) і Сецуко Хара у фільмі Atami (1936)
у фільмі Донька самурая (1937)
Файл:Waga seishun ni kuinashi(No Regrets for Our Youth).JPG
у фільмі Без скорботи про нашу юність (1946)
у фільмі Пізня весна (1949)
у фільмі Токійська історія (1953)

БіографіяРедагувати

Масае Айда народилася 17 червня 1920 року в місті Йокогама (префектура Канаґава). Навчалася у приватній старшій жіночій школі в Йокогамі, проте перервала навчання через початок акторської кар'єри[2]. У кінематографі дебютувала в 1935 році у фільмі режисера Сатосі Тагуті «Не сумнівайся»! (яп. ためらふ勿れ若人よ). Після фільму ім'я героїні, Сецуко, закріпилося за акторкою і стало її псевдонімом. Популярність прийшла у 1937 році, коли Хару було обрано на головну роль у першому спільному японсько-німецькому фільмі «Донька самурая» (яп. 新しき土), який знімали Мансаку Ітамі і Арнольд Фанк. Фільм завоював велику популярність як в Японії, так і в Німеччині. Більше того, Хара і виконавці інших ролей у фільмі разом з режисером як почесних гостей були запрошені до Німеччини, де викликали фурор. Здійснивши навколосвітню подорож і повернувшись до Японії, Хара підписала контракт зі студією «Тохо».

У воєнні роки акторка знялася у багатьох політично ангажованих фільмів, що пропагували японський мілітаризм. З 1949 року почалася плідна співпраця Сецуко з режисером Ясудзіро Одзу, в шести фільмах якого Хара виконала ролі. Ці роботи відносяться до золотого фонду японського кінематографу і принесли акторці світову популярність.

Після зйомок фільму «47 ронінів» у 1962 році Сецуко Хара прийняла рішення назавжди піти з кінематографу на піку своєї слави. Вийшовши на пенсію, вона мешкала в місті Камакура, колишній японській столиці, де відбувається дії більшості фільмів Одзу і де похований він сам. Хара ігнорувала численні прохання знову знятися в кіно і рідко з'являлася на публіці, не зробивши виключення навіть заради похоронів Одзу (1962)[1]. Незважаючи на повне припинення зв'язків з громадськістю, за результатами проведеного у 2000 році в Японії опитування, Сецуко Хара була визнана японською акторкою XX століття номер один.

У 2001 році режисер Сатоші Кон зняв аніме «Акторка тисячоліття» за мотивами біографії Сецуко Хари, головна героїня якого має і зовнішню подібність з акторкою[3].

Померла Сецуко Хара 5 вересня 2015 року від запалення легенів у віці 95 років[2][1]. Про її смерть не повідомлялося в засобах масової інформації до 25 листопада 2015 року[4][5].

Фільмографія (вибіркова)Редагувати

Рік Назва українською Оригінальна назва Роль
1936 Сосюн Котіяма Kôchiyama Sôshun Онамі
1937 Донька самурая Atarashiki tsuchi Місуко Ямато
1938 Пасторальна симфонія Den'en kôkyôgaku Юкіко
1943 Загін смертників на дозорній вишці Bôrô no kesshitai
1946 Без скорботи про нашу юність わが青春に悔なし / Waga seishun ni kuinashi Юкіе Яґіхара
1947 Бал у будинку Андзе Anjô-ke no butôkai Ацуко Андзе
1948 Спокуса Yuwaku
1949 За здоров'я юних леді Ojôsan kanpai Ясіко Ікеда
Блакитні гори. Частина 1 Aoi sanmyaku Юкіко Шімадзауі
Блакитні гори. Частина 2 Zoku aoi sanmyaku
Пізня весна 晩春 / Banshun Норіко Сомія
1951 Ідіот 白痴 / Hakuchi Таеко Насу
Пора дозрівання пшениці Bakushû Норіко Мамія
Трапеза Meshi Мічійо Окамото
1952 Золоте яйце Kin no tamago: Golden girl м
Коханці з Токіо Tôkyô no koibito Юкі
1953 Токійська повість Tôkyô monogatari Норіко Ніраяма
Стогін гори Yama no oto Оґата Кікуко
1956 Раптовий дощ Shûu Фуміко
Розрахунок за кохання Aijô no kessan
1957 Токійські сутінки Tôkyô boshoku Такато Нумата
1958 Токійські канікули Tôkyô no kyûjitsu
1959 Народження Японії Nippon tanjô Аматерасу
1960 Доньки, дружини, матері Musume tsuma haha Санае Соґа
Пізня осінь Akibiyori Акіко Мія
1961 Наприкінці літа 小早川家の秋 /
Осінь в сімействі Кохаяґава Kohayagawa-ke no aki Акіко
1962 47 ронінів 忠臣蔵 花の巻・雪の巻 / Chûshingura Ріку
1966 Вежа Слонової кістки Shiroi Kyotou

ВизнанняРедагувати

Нагороди та номінації Сецуко Хари[6]
Рік Категорія/Нагорода Фільм Результат
Премія «Майніті»
1950 Найкраща акторка Блакитні гори. Частина 1, За здоров'я юних леді та Пізня весна Нагорода
1952 Їжа та Пора дозрівання пшениці Нагорода
Премія «Блакитна стрічка»
1952 Найкраща акторка Їжа та Пора дозрівання пшениці Нагорода

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Гейвин Джей Блэр. Сэцуко Хара, легенда японского кино, умерла в 95 лет. THR Russia (рос). 26.11.2015. Процитовано 23.11.2016. 
  2. а б Mysterious Japanese screen legend Setsuko Hara dies at 95. The Japan Times (fyuk). 26.11.2015. Процитовано 23.11.2016. 
  3. Abrams, Simon (1 квітня 2011). Setsuko Hara: The diva who left Japan wanting a lot more. Capital New York. Архів оригіналу за 31.12.2012. Процитовано 23.11.2016. 
  4. Acting legend Setsuko Hara of Ozu film "Tokyo Story" dies at 95. Архів оригіналу за 25 листопад 2015. Процитовано 23 листопад 2016. 
  5. 原節子さん死去、日本映画黄金期を代表する女優 日刊スポーツ 2015年11月25日
  6. Нагороди та номінації Сецуко Хари на сайті IMDb(англ.)

ПосиланняРедагувати