Гаральд Єрне

(Перенаправлено з Харальд Йерне)

Гаральд Ґа́брієль Є́рне (швед. Harald Gabriel Hjärne; * 2 травня 1848(18480502), Класторп, лен Скараборг — † 6 січня 1922, Упсала) — шведський історик і громадський діяч; член Шведської академії (з 1903)[6].

Харальд Габріель Йерне
швед. Harald Gabriel Hjärne
Народився2 травня 1848(1848-05-02)
Клагсторп, лен Скараборг (нині лен Вестра-Йоталанд)
Помер6 січня 1922(1922-01-06) (73 роки)
Упсала
ПохованняСтарий цвинтар Уппсалиd[1]
КраїнаШвеція Швеція
Діяльністьісторик, політик, викладач університету
Alma materУппсальський університет
ГалузьІсторія
ЗакладУніверситет Уппсала
Посадаmember of the First Chamberd[2][3], член Другої палати риксдагуd[3] і seat 10 of the Swedish Academyd
ЧленствоШведська академія
Шведська королівська академія наук
Уппсальське королівське товариство гуманітарних наукd
Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
ПартіяLantmanna Partyd (1908)[3] і National Partyd (1918)[3]
У шлюбі зEva Maria Rezeliusd[2][3]
ДітиErland Hjärned[4][5][3]
Нагороди

Професор історії в Уппсальському університеті. Здійснив ряд наукових подорожей по Данії, Росії, Німеччині, Австрії, Італії та Англії; відомий як серйозний знавець історії Східної Європи.

Опублікував: «Om den fornsvenska nämnden enligt Götalagarne» (1872); «Om förhållandet mellan landslagens båda editioner» (1883); «Till belysning af Polens nordiska politik närmast före kongressen i Stettin 1570»; «Sigismunds svenska resor», «De äldsta svensk-ryska legationsakterna» (всі в Упсалі, 1884), та культурно-історичний нарис: «Från Moskwa till Petersburg. Rysslands Omdaning» (Упсала, 1888–1889).

У статті «Ryska konstitutionsprojekt år 1730 efter svenska förebilder» (в «Historisk Tidskrift», 1884) Єрне вперше здійснив спробу точно вказати шведські джерела «кондицій» верховників, зіставивши їх з відповідними статтями шведських державних актів: «форми правління» 1720 і «королівської присяги» Фрідріха I, створеної того ж року[7].

Примітки

ред.


Попередник:
Карл Сноїльскі
Шведська академія,
Крісло № 10

1903—1922
Наступник:
Фредрік Беек