Хаома
Хаома (авест. 𐬵𐬀𐬊𐬨𐬀 haoma ; пехл. 𐭧𐭥𐭬 hōm ; перс. hōm هوم) — в давньоіранській (до-зороастрійської) релігії обожнюваний напій, божество, що персоніфікує цей напій, і рослина, з якого він виготовлявся. Усі три втілення хаоми утворюють безперечну єдність. В "Авесті " хаомі присвячено цілу яшту. В індійській традиції аналогічний напій називається однокорінним словом сома.
Судячи з того, що образ Хаоми має точну відповідність з індійським Сомою у ведійському культі Індії, вживання напою сягає спільного періоду історії іранців та індійців, коли його споживали в релігійних обрядах для стимуляції видінь (галюцинацій)[1].
Найбільш повні дані про Хаома містяться в "Авесті ", перш за все в «Яшті про Хаома» («Хом-Яшт», "Ясна ", 9). Згідно з цим текстом першою людиною, яка вичавила хаому, був Вівахвант, у якого народився Йіма (Джамшид). Йіма став першим земним царем і першим зі смертних, з ким розмовляв Ахура Мазда [2]. Сліди хаоми виявляються і в інших іранських традиціях: зокрема, вживання аналогічного напою в релігійних обрядах, ймовірно, було відоме окремим племенам скіфів та сарматів.
Хоча сам Заратуштра був затятим противником споживання хаоми, називаючи його «огидним зіллям», його учні відновили культ цього напою [3]. Згодом хаома стала невіддільною частиною зороастрійського ритуалу, причому вичавлювання хаоми стало приписуватися вже самому пророку [4].
Інгредієнти ред.
Сучасними прихильниками зороастризму хаома виготовляється на основі хвойника (ефедри)[5] і, відповідно, містить ефедрин [6]. У сучасних індо-іранських мовах однокорінні слова (напр., непальськ. somalata, белудж. hum, перс. hom) позначають саме ефедру. У Тоголоці[en] та інших храмових комплексах стародавньої Маргіани радянськими археологами було виявлено особливі приміщення для приготування та вживання священних напоїв зі слідами ефедри та конопель, а також відповідне начиння[1].
Точних даних про склад давньої хаоми немає. 2009 року при розкопках хуннського поховання в Ноін-Улі[en] (Монголія) російські вчені виявили середньоазійський (можливо індоскіфський) килим із зображенням царів, священиків, воїнів, ймовірно, зайнятих приготуванням священного напою; один із них тримає гриб, який нагадує галюциногенний[7].
Примітки ред.
- ↑ а б «Энциклопедия индоевропейской культуры». Стр. 495.
- ↑ Рак, 1998, с. 157.
- ↑ Рак, 1998, с. 28—29.
- ↑ Рак, 1998, с. 312—315.
- ↑ Найчастіше використовується рослина Ephedra procera, що імпортується з Афганістану.
- ↑ Бойс, 1994, с. 14.
- ↑ SCIENCE First Hand journal. We Drank Soma, We Became Immortal. SCIENCE First Hand (англ.). Процитовано 21 травня 2021.
Література ред.
- Рак И. В. Мифы Древнего и раннесредневекового Ирана (зороастризм). — СПб.— Москва : «Журнал „Нева“» — «Летний Сад», 1998. — 560 с. — ISBN 5-87516-084-5.
- Бойс М. Зороастрийцы. Верования и обычаи. — СПб. : Центр «Петербургское Востоковедение», 1994. — 288 с. — ISBN 5-85803 009-2.