Хайруліна Василина Миколаївна
Василина Миколаївна Хайруліна (нар. 19 травня 1943, село Киянка Новоград-Волинський район Житомирська область) — українська вчителька, заслужений працівник освіти України, кандидат педагогічних наук, член-кореспондент НАПН України, директор Українського колежу імені В. О. Сухомлинського (1988—2016)[1][2], авторка понад 135 наукових праць.
| Василина Хайруліна | |
|---|---|
| Народилася |
19 травня 1943 (80 років) Киянка, Новоград-Волинський район, СРСР |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | вчителька |
| Alma mater | Рівненський державний гуманітарний університет |
| Науковий ступінь | кандидат педагогічних наук |
| Членство | Національна академія педагогічних наук України |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Народилася 19 травня 1943 року у селі Киянка Житомирської області[3]. У 1960—62 навчалась акторської майстерності у Карагандинській студії телебачення. 8 серпня 1966 року вийшла заміж за військовослужбовця, Михайла Григоровича Хайруліна.
Закінчила Рівненський державний педагогічний інститут ім. Д. З. Мануїльського, факультет початкового навчання (1969), у 1995 році захистила кандидатську дисертацію: «Організаційно-педагогічні основи функціонування Українського колежу»[4].
Кар'єра ред.
Розпочала свою трудову діяльність майстром із пошиття жіночого одягу в ательє мод в місті Караганда.
Починаючи з літа 1962 року працювала старшою піонервожатою та вчителем української мови у Киянській середній школі.
У 1964 році вступила на вечірнє відділення Рівненського педагогічного інституту ім. Д. З. Мануїльського і продовжила вчителювати в СШ № 15 і СШ № 12 м. Рівне[5].
На період навчання чоловіка подружжя переїхало до Москви, де Василина працювала старшим інструктором по роботі із сім'ями в академії ВКАХЗ ім. Тимошенка (1972—1976).
З 1976 по 1980 рік працює у СШ № 5 міста Біла Церква, спочатку вчителем початкових класів, а згодом заступником директора.
У 1980 році переїхала до Києва, де два роки працювала вчителем початкових класів у с/ш № 65.
За місцем служби чоловіка переїхала до міста Цоссен (НДР) та продовжила трудову діяльність заступником директора з навчально-виховної роботи[3]. У 1987 році повертається з родиною в Київ.
З 1987 по 1988 рік обіймала посаду заступника директора з навчально-виховної роботи середньої школи № 204 Дніпровського району м. Києва.
1988 року пройшла конкурс та призначена директором Експериментальної школи-лабораторії Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького (нині Національний педагогічний університет ім. Михайла Драгоманова) № 272 Дніпровського району м. Києва.
1997 році обрана членом-кореспондентом Національної академії педагогічних наук України.
З 1990 — член правління Товариства спілки учителів України.
Здобувши перемогу у конкурсі «Партнери в освіті», організованого Бюро у справах освіти та культури Державного департаменту США, проходить стажування в Сполучених Штатах Америки (вересень — жовтень 2000 року)[5].
Почесні звання ред.
- 1970 р. — медаль «За трудову доблесть»
- 1986 р. — відзнака Відмінник народної освіти
- 1988 р. — «Почесна Грамота Верховної Ради СРСР»
- 2001 р. — Почесна грамота Міністерства освіти і науки України
- 5 травня 2003 р. — Почесна грамота Верховної Ради України
- 27 травня 2004 р. — Заслужений працівник освіти України[6]
- 2005 р. — відзнака «Відмінник столичної освіти»
- Травень 2006 р. — Орден святого рівноапостольного князя Володимира (УПЦ МП)
- 2 листопада 2006 р. — Почесна Грамота Міністерства освіти і науки України «Василь Сухомлинський»
Примітки ред.
- ↑ До 30-річчя Всеукраїнської асоціації Василя Сухомлинського (пам'яті О. Я. Савченко присвячується). [Архівовано 28 вересня 2021 у Wayback Machine.] Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського
- ↑ Історія колежу | Про нас. ukrcollege.com.ua. Процитовано 21 березня 2023.
- ↑ а б Хайруліна Василина Миколаївна (PDF). dnipr.kyivcity.gov.ua. Архів оригіналу (PDF) за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.
- ↑ Хайруліна Василина Миколаївна. irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.
- ↑ а б Хайруліна Василина Миколаївна До 60-річчя від дня народження Каталог виставки Випуск 14 Київ 2003 Укладач: В.В. Березкіна, наук. співроб. ДНПБ України Відповідальна за випуск:. ua.z-pdf.ru. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №585/2004. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.
Джерела ред.
- «Василина» [Архівовано 23 липня 2020 у Wayback Machine.] персональний сайт Василини Хайруліної
- Хайруліна Василина Миколаївна [Архівовано 15 жовтня 2016 у Wayback Machine.] «Благодійний Фонд „Людина. Родина. Країна“»
- Духовний простір Василини Миколаївни Хайруліної [Архівовано 28 вересня 2021 у Wayback Machine.]