Електровоз Ф — електровоз змінного струму, будувався у Франції на замовлення СРСР.

ф
ФК-07 в залізничному музеї Варшавского вокзалу в Санкт-Петербургзі
Основні дані
Роки будування 1959—1960
Країна будування Франція
Заводи Альстом, МТЕ (Матерьель де траксьон електрик)
Разом побудовано 50
Ширина колії 1520 мм
Технічні дані
Рід струму і напруга
у контактній мережі
змінний, 25 кВ 50 Гц
Конструкційна швидкість 100 км/год (Ф і ФР), 160 км/год (ФП)
Робоча маса 138 т (серія Ф), 138—142 т (ФР), 131 т (ФП)
Порожня маса 124 т (серія Ф), 137 т (ФР), 130 т (ФП)
Годинна потужність ТЕД 790 кВт
Сила тяги годинного режиму 35800 кгс (серії Ф і ФР), 22900 кгс (ФП)
Швидкість годинного режиму 47,3 км/год (серії Ф і ФР), 74,1 км/год (ФП)
Тривала потужність ТЕД 760 кВт
Сила тяги тривалого режиму 34000 кгс (серії Ф и ФР), 21700 кгс (ФП)
Швидкість тривалого режиму 48,3 км/год (серії Ф и ФР), 75,8 км/год (ФП)

Історія ред.

Для отримання досвіду експлуатації і конструювання електровозів змінного струму напругою 25 кВ радянський союз в липні 1957 року замовив в Франції 50 електровозів змінного струму типу 3О-3О з ігнітронами. 40 електровозів повинні були бути вантажними (з них 10 з рекуперативним гальмуванням) і 10 — пасажирськими.

Під час проектування електровозів серії Ф використовувались аналогічні вузли, які застосовувалися на французьких електровозах. З метою полегшення транспортування по залізницям Франції кузов електровоза спроектували без повного використання габариту залізниць СРСР, це дещо стіснило проходи в кузові і підвищило довжину кузова електровоза. Як тягові електродвигуни на вантажних локомотивах були встановлені ТАО-649В1, а на пасажирських — ТАО-649А1, які відрізнялися конструкцією остова. Електровози могли працювати по системі багатьох одиниць.

До 1963 року всі 50 локомотивів цієї серії знаходились в Красноярському депо. Експлуатація показала, що електровози даної серії мають велику кількість недоопрацювань, як в електричній (автотрансформаторні обмотки, тягові електродвигуни, електродвигуни вентиляторів, резистори), так і в механічній (опори кузова і муфти мотор-компресорів) частинах. Доопрацьовували машину вже в СРСР. Налагодити роботу рекуперативного гальмування намагалися більше року, однак різноманітні недоопрацювання так і не дозволили використовувати електричне гальмування на електровозах серії Ф з рекуперацією (ФР).

На початку 1970-х років електровози серій Ф, ФР і ФП через зношеність обладнання, а саме випрямної установки, почали відсторонювати від роботи і замінювати електровозами серій ВЛ60 і ВЛ60П. До серпня 1973 року було списано 10 електровозів: сім серії Ф, один — ФР і два — ФП. Сорок локомотивів пройшли заводський ремонт. До серпня 1976 з інвентарного парку виключили ще сім електровозів серії Ф і п"ять — серії ФП. Частину електровозів що залишилась обладнали кремнієвими випрямлячами і застосовували лише на допоміжних роботах. Електровози з ігнітронами списали. Останні французькі електровози виключили з інвентарного парку МШС в 1987 році.

Модифікації ред.

ФР ред.

10 електровозів серії Ф виготовили з рекуперативним гальмуванням і отримали позначення ФР.

ФП ред.

10 електровозів серії Ф були пасажирськими і позначаличь ФП.

ФК ред.

Декілька електровозів серії Ф в результаті модернізацій отримали позначенняФК. Індекс К вказує на наявність в електровозі кремнієвих випрямлячів.

Джерела ред.

Раков В. А. Электровозы серий Ф, ФР и ФП // Локомотивы отечественных железных дорог 1956 — 1975. — М. : Транспорт, 1999. — С. 89-92. — ISBN 5-277-02012-8. (рос.)