Фрумар

Королі свевів

Фрумар або Фрумарій (*д/н —464) — король свевів в Лузітанії у 460464 роках.

Фрумар
Galicia-Suevic-Civi Warl.png
Володіння Фрумара (позначено темно-жовтим кольором)
Народився невідомо
Помер 464
Країна Королівство свевів
Національність свев
Діяльність монарх
Титул король
Посада король і king of the Suebid
Термін 460—464 роки
Попередник Мальдра
Наступник Ремісмунд
Конфесія поганство

БіографіяРедагувати

Про походження немає відомостей. Більшість відомостей надає історик Ідацій. Після вбивства у 460 році короля Мальдри заколотники обрали новим правителем Фрумара. Втім останній міг контролювати лише землі у північній Лузітанії.

Проти Фрумара відразу виступив король Рехімунд, що панував у північній частині колись єдиного Свевського королівства. Втім Фрумару вдалося відбитися. У 460 році його війська захопили місто Аква Флавія (сучасне місто Шавіш) і захопили єпископа Ідація. Вони розграбували місто і тримали історика в полоні більше 3 місяців. Захопленню міста і полону Ідація сприяли два іспано-римлянина Оспіній та Асканий, згодом хроніста було звільнено всупереч їх волі.

Визволеню Ідація сприяв наступ римо-вестготських військ проти свевів. Спочатку було завдано поразку державі Рехімунда. Потім вестготи й римляни рушили проти Фрумара. Останній не зміг суттєво протистояти ворогові. У результаті він втратив усю Лузітанію, зокрема місто Скаллабіс (сучасний Сантарен), яке було столицею Фрумара. Проте поразка римлян під Новим Карфагеном й нові конфлікти вестготів з римлянами допомогли королю свевів повернути втрачені землі.

Про подальшу долю Фрумара замало відомостей. вважається, що в наступні кілька років він панував на значній території Лузітанії та у південній Галеції. У 464 році зазнав поразки й загинув у боротьбі з королем Ремісмундом.

ДжерелаРедагувати

  • Thompson, E. A. (1982). Romans and Barbarians: The Decline of the Western Empire. Madison: University of Wisconsin Press. ISBN 0-299-08700-X.
  • Rafael Altamira, «La Spagna sotto i Visigoti», in «Storia del mondo medievale», vol. I, 1999, pp. 743—779.