Фродуальд Караміра
Фродуальд Караміра (руанд. Froduald Karamira; 14 серпня 1947 — 24 квітня 1998, Кігалі) — руандійський політик, засуджений за злочини, пов'язані з організацією та здійсненням геноциду в Руанді у 1994 році, а також поширення ненависницьких висловлювань за ознакою етнічної приналежності. Засуджений до смертної кари руандійським судом і став одним з останніх 24 осіб, страчених у Руанді[1][2].
| Фродуальд Караміра | |
|---|---|
| Народився |
14 серпня 1947 Gitarama Provinced, Руанда-Урунді |
| Помер |
24 квітня 1998 (50 років) Nyamirambod, Кігалі ·розстріл |
| Країна |
.svg){kind=small} Руанда |
| Діяльність | політик |
| Напрямок | Сила хутуd |
| Посада | віцепрезидент |
| Партія | Національний республіканський рух за демократію і розвитокd і Тимчасовий уряд Руандиd |
Біографія ред.
Ранні роки ред.
Народився в селищі Мушубаті (Руанда-Урунді; нині в секторі Муханга одноименного району Південній провінції Руанди) в сім'ї тутсі. У свідомому віці став частиною хуту, завдяки руандійським традиціям, що допускали перехід і однієї спільності в іншу[3].
Політична кар'єра ред.
У період геноциду був віце-президентом і одним з лідерів екстремістського крила партії MDR[3].
23 жовтня 1993 року в ході публічного виступу вперше використовував термін «влада хуту», який потім став позначенням екстремістів хуту і їх доктрини, одним з головних ідеологів якої і став Караміра. Крім того, він закликав хуту «повстати», «вжити необхідних заходів» і «шукати в собі ворога, який серед нас». Згідно з обвинувальним висновком, він особисто ніс відповідальність за вбивства сотень тутсі, включаючи 13 членів його власної сім'ї. Також було сказано, що він зіграв ключову роль у створенні та забезпеченні зброєю ополчення «Інтерахамве»[3].
Посилання ред.
- Froduald Karamira (англ.). TRIAL International. 8 червня 2016. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 7 червня 2020.
Примітки ред.
- ↑ Rwanda’s `Lord Haw-Haw' dies. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 20 січня 2022.
- ↑ As Crowds Vent Their Rage, Rwanda Publicly Executes 22. Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 20 січня 2022.
- ↑ а б в TRIAL International.