Френк Ванденбрук (політик)
Френк Ігнас Джорджетт Ванденбрук (Нідерландською: [ˈfrɑŋk fɑndɛmˈbrukə]; [a] народився 21 жовтня 1955) — бельгійсько-фламандський вчений і політик з соціалістичної партії, який з 2020 року обіймає посаду віце-прем'єр-міністра та міністра охорони здоров'я та соціальних справ в уряді прем'єр-міністра Александра Де Кроо[2].
| Френк Ванденбрук (політик) | |
|---|---|
| англ. Frank Ignace Georgette Vandenbroucke | |
.jpg) | |
|
Нині на посаді | |
| Народився |
21 жовтня 1955 (68 років) Левен, округ Левенd, Брабант[d], Бельгія |
| Відомий як | викладач університету, політик, дипломат |
| Місце роботи | Амстердамський університет, Антверпенський університет і Левенський католицький університет[1] |
| Країна | Бельгія |
| Alma mater | Університет Оксфорда, Кембриджський університет, Левенський католицький університет і Sint-Pieterscolleged |
| Політична партія | Соціалістична партія |
| Нагороди | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Молодість і освіта ред.
Ванденбрук народився в Левені. Його батько, Йозуе Ванденбруке (1914–1987), був проректором Католицького університету Левена (медицина).
Ванденбрук відвідував Сінт-Пітерський коледж у Левені, щоб отримати середню освіту. Він розпочав академічне навчання в левенському католицькому університеті. Почавши з бакалавра економіки, він продовжив і отримав ступінь магістра економіки в тій же alma mater у 1978 році. Після цього він отримав ступінь магістра економіки в Кембриджському університеті (1981–82).
Кар'єра в академічній сфері ред.
Після закінчення KUL Ванденбруке став науковим співробітником у «Centrum voor Economische Studiën» при KUL (1978–80). У 1982 р. став співробітником СЕВІ, науково-дослідного відділу СП (1982–85).
У 1999 році Ванденбруке отримав ступінь доктора філософії. з факультету соціальних наук Оксфордського університету. Його дисертація «Соціальна справедливість та індивідуальна етика у відкритому суспільстві: Рівність, відповідальність та стимули» (Етична економіка) була опублікована в березні 2001 року видавництвом Springer.
Політична кар'єра ред.
У 1985 році Ванденбруке був обраний до Палати народних представників Бельгії та переобирався у 1987, 1991 та 1995 роках. У 1989 році 34-річний Ванденбруке став головою SP, і обіймав цю посаду до 1994 року, коли став віце-прем'єр-міністром і міністром закордонних справ (1994–1995). З 1995 по 1996 рік Ванденбруке був лідером парламентської групи СП.
Після загальних виборів у Бельгії 1999 року Ванденбруке повернувся в політику, щоб стати міністром соціальних справ і пенсій[3] (1999–2003). Після виборів 2003 року став міністром праці та пенсій (2003–04).
Він був членом фламандського парламенту (2009) і бельгійського сенату (2010), а також був нагороджений королем Бельгії Альбертом II званням державного міністра (2009). У жовтні 2011 року залишив усі політичні пости, щоб зосередитися на наукових дослідженнях.
Примітки ред.
- ↑ https://www.kuleuven.be/wieiswie/nl/person/00006040
- ↑ Barbara Moens (1 October 2020), New Belgian health minister is socialist veteran Frank Vandenbroucke Politico Europe
- ↑ New Belgian government formed. European Report. 14 липня 1999. Архів оригіналу за 5 November 2012. Процитовано 21 листопада 2010.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Френк Ванденбрук (політик)
Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>