Фредерик Чілуба
Фредерик Джейкоб Тітус Чілуба (англ. Frederick Jacob Titus Chiluba; 30 квітня 1943[1] — 18 червня 2011) — замбійський політик, перший президент країни після відновлення багатопартійної системи[2].
| Фредерик Чілуба англ. Frederick Chiluba | |||
.jpg) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 2 листопада 1991 — 2 січня 2002 року | |||
| Попередник: | Кеннет Каунда | ||
| Наступник: | Леві Мванаваса | ||
| Народження: |
30 квітня 1943 Кітве | ||
| Смерть: |
18 червня 2011 (68 років) Лусака, Замбія | ||
| Причина смерті: | інфаркт міокарда | ||
| Поховання: | Embassy Parkd | ||
| Країна: | Замбія | ||
| Релігія: | п’ятидесятництво | ||
| Партія: | Рух за багатопартійну демократію | ||
Життєпис ред.
Народився 30 квітня 1943 року у Кітве, що у центральній частині Замбії (тоді — Північна Родезія). Навчався у школі в Кавамбві, звідки його відрахували за політичну активність, і він став водієм автобуса[3]. Далі навчався у Лусаці, потім — у США та Великій Британії. Коли 1967 року повернувся на батьківщину, працював посильним у крамниці та помчником бухгалтера на копальні[4].
Первинно був прибічником ідей соціалізму у формі «замбійського гуманізму» та навіть деяких зі своїх дітей назвав на честь борців за соціалістичні ідеї (Мікояном, Тіто, Кастро та Гортензією). Однак, згодом, очоливши державу, повів політику приватизації й підтримки приватного бізнесу. 1974 року очолив профспілковий рух країни, став головою Конгресу профспілок Замбії (1974—1990) та поступово перейшов до опозиції[4].
1991 року, після багатопартійних виборів у Замбії перемогу здобула партія Чілуби «Рух за багатопартійну демократію», а сам Чілуба 2 листопада став другим президентом в історії своєї країни, але першим, хто був обраний демократичним шляхом. Повторно був обраний на пост глави держави 1996. Провів безліч соціальних та політичних реформ, але був звинувачений у корупції та змушений піти у відставку. 2003 року був заарештований. Судове розслідування, що тривало 6 років, позначилось на його здоров'ї, хоч усі звинувачення зрештою було знято[5].
Помер 18 червня 2011 року у власному будинку в Лусаці від інфаркту[1][2]
Родина ред.
Чілуба був двічі одружений. Від шлюбу з першою дружиною Вірою Тембо, з якою вони розлучились за 33 роки спільного життя 2000, мав 9 дітей. Його дружина вела власну активну політичну діяльність, стала головою жіночої фракції урядової партії «Рух за багатопартійну демократію», була обрана депутатом до замбійського парламенту та стала заступником міністра охорони навколишнього середовища 2006 року[6]. Фредерик Чілуба невдовзі одружився з Реґіною Мванза[7].
Примітки ред.
- ↑ а б Former president Chiluba is dead[недоступне посилання] (англ.)
- ↑ а б Zambia's former president Chiluba dies (англ.). Xinhuanet.com. Архів оригіналу за 11 серпня 2012. Процитовано 7 лютого 2016.
- ↑ Chiluba's legacy to Zambia (англ.). BBC. 4 травня 2007. Архів оригіналу за 11 серпня 2012. Процитовано 7 лютого 2016.
- ↑ а б Чилуба, Фредерик (англ.)
- ↑ Помер колишній президент Замбії Фредерик Чілуба (рос.). РИА Новости. 18 червня 2011. Архів оригіналу за 11 серпня 2012. Процитовано 7 лютого 2016.
- ↑ From divorced First Lady to Zambian Minister (англ.). Guardian Weekly (Lusaka). 18 жовтня 2006. Архів оригіналу за 11 серпня 2012. Процитовано 7 лютого 2016.
- ↑ Hugh Russell. (19 серпня 2009). Zambia’s ex-President Chiluba acquitted (англ.). The First Post. Архів оригіналу за 11 серпня 2012. Процитовано 7 лютого 2016.
Література ред.
- Прокопенко Л. Я. Замбія: особливості становлення багатопартійної системи (90-ті роки) = Замбия: особенности становления многопартийной системы (90-е годы). — М. : Інститут Африки РАН, 2000.
- Сучасні африканські лідери. Політичні портрети = Современные африканские лидеры. Политические портреты. — М. : XXI век-согласие, 2001.
- Тарутін Ігор. Замбійський лідер нещасний в особистому житті // Время новостей. — 2000. — Вип. 17 жовтня.
- Чуваева М. А., Ксенофонтова Н. А. Республика Замбия. Справочник. — М. : Восточная литература РАН, 1996.
Посилання ред.
- Любов Прокопенко. Чілуба Фредерик Джейкоб Тітус (Біографія). Онлайн-енциклопедія «Кругосвет». Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 7 лютого 2016.