Франческо Мельці (італ. Francesco Melzi, бл. 1491, Мілан — бл. 1570, Мілан) — художник доби Відродження, представник міланської школи живопису. Один з учнів та послідовників Леонардо да Вінчі, спадкоємець його деяких малюнків і рукописів.

Франческо Мельці
Народився не раніше 1491 і не пізніше 1492
Мілан, Міланське герцогство[1]
Помер 1570[1]
Вапріо-д'Адда, провінція Мілан, Ломбардія[1]
Діяльність художник
Вчителі Леонардо да Вінчі
Напрямок Високе Відродження
Жанр портрет
Magnum opus Леда та лебідьd
Рід родина Мельціd

Біографія ред.

Точних відомостей про рік народження і смерті Мельці не віднайдено. Прижиттєві портрети Мельці невідомі. Походить з багатої родини в Ломбардії. В 15-річному віці став учнем в міланській майстерні Леонардо. Був в оточенні Леонардо в часи подорожі до Риму у 1513 та до Парижу у 1517 разом з кардиналом Луїджі Арагонським.

Мельці став спадкоємцем рукописів і деяких малюнків свого вчителя після його смерті 2 травня 1519 року у Франції. Мельці деякий час працював у Франції і після смерті вчителя, а потім повернувся на батьківщину. Отримав запрошення до двору герцога Альфонсо д'Есте, де вів життя придворного, а не художника.

Зігрітий променями слави вчителя, передав до друку трактат Леонардо «Trattato della Pittura».

Мельці і Арчімбольдо ред.

За припущеннями дослідників, зустрічався з уславленим художником Арчімбольдо, якому показував малюнки і карікатури Леонардо зі свого спадку. Можливо, вони слугували одним з поштовхів до створення незвичних творів видатного майстра, яким був Арчімбольдо.

Трагічна доля спадку Леонардо ред.

Після смерті Мельці рукописи і малюнки Леонардо були швидко продані спадкоємцями. Вони розійшлися по світу, а частина була знищена.

Творча манера Мельці ред.

Мельці так і не виробив власної яскравої художньої манери. Він був помірним і пересічним епігоном Леонардо, часто використовуючи малюнки і композиції свого вчителя. Художника Мельці «розчавила» велетенська особа Леонардо.

Галерея ред.

Посилання ред.


Див. також ред.

Примітки ред.