Франц Шталь
Франц Шталь (англ. Franz Stahl) — американський гітарист, учасник гуртів Scream та Foo Fighters.
| Франц Шталь | |
|---|---|
.JPG) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 30 жовтня 1962 (61 рік) |
| Місце народження | Вашингтон, США |
| Громадянство | США |
| Професії | музикант, гітарист |
| Освіта | Justice High Schoold |
| Інструменти | гітара |
| Жанри | хардрок |
| mindthetracks.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Про музиканта ред.
Музична кар'єра Франца Шталя розпочалася 1981 року, коли він разом з братом Пітером Шталем заснував в місті Александрія (неподалік від столиці США Вашингтона) панк-роковий гурт Scream. Вони грали на місцевій сцені протягом двох років, аж доки гурт не помітив відомий панк-роковий лейбл Dischord Records, 1983 року запропонувавши видати повноцінний альбом. Протягом вісімдесятих років склад гурту постійно змінювався, і серед інших, 1988 року до нього доєднався сімнадцятирічний барабанщик Дейв Грол, в майбутньому — музикант гуртів Nirvana та Foo Fighters[1][2].
1990 року Scream розпалися, Франц Шталь разом з братом переїхав до Лос-Анджелесу, заснувавши новий гурт Wool[en]. Окрім цього, з 1997 по 1999 роки Шталь був гітаристом Foo Fighters, змінивши Пета Сміра. У 2000 роки склад Scream неодноразово возз'єднувався, і музиканти видали ще низку альбомів, останнім з яких був DC Special, випущений 2023 року[1].
Франц Сталь надає перевагу гітарам Gibson Les Paul, хоча у відомому відеокліпі Foo Fighters «My Hero» він грає на стратокастері. «У дитинстві я бачив гітари Gibson Les Paul у журналах, і вони вкорінилися в моїй ДНК. Це була гітара, про яку я думав, коли уявляв себе на сцені, і врешті-решт вона стала однією з перших гітар, які в мене з'явилися. Я ніколи не відступав від цього» — визнавав Шталь. Основним інструментом гітариста є «золотий» Gibson Les Paul Goldtop 1978 року, але він також довго використовував білий «Лес Пол», а також декілька гітар Epiphone. Щодо підсилювачів, під час перших записів Scream Шталь використовував Fender Twin Reverb, у Foo Fighters грав на Mesa/Boogie, а потім надавав перевагу кабінетам Marshall та Orange[en]: «Я ніколи не був надто божевільним щодо підсилювачів, намагаючись все спростити, бо не хочу мати справу з тисячею ручок»[2].
Примітки ред.
- ↑ а б Deming, Mark. Scream Songs, Albums, Reviews, Bio & More. AllMusic (англ.). Процитовано 12 лютого 2024.
- ↑ а б Daly, Andrew (5 вересня 2023). Franz Stahl on his time in the alt-rock institution – and Scream's first album in a decade. Guitar World (англ.). Процитовано 12 лютого 2024.