Франциск Гіацинт
Франциск Гіацинт Райська квітка (італ. Francesco Giacinto, фр. François-Hyacinthe le Fleur de Paradis), 14 вересня 1632 — 4 жовтня 1638) — герцог Савойський у 1637—1638 роках.
| Франциск Гіацинт | |
|---|---|
 | |
| Народився |
14 вересня 1632 Турин, Герцогство Савоя |
| Помер |
4 жовтня 1638 (6 років) Турин, Герцогство Савоя |
| Поховання | |
| Країна |
 Герцогство Савоя |
| Діяльність | Член королівської родини |
| Знання мов | французька |
| Титул | герцог і Duke of Savoyd |
| Посада | Duke of Savoyd |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | Савойська династія |
| Батько | Віктор Амадей I[1] |
| Мати | Кристина Французька[1] |
| Брати, сестри | Карл Еммануїл II, Генрієтта Аделаїда Савойська, Princess Catherine Beatrice of Savoyd, Princess Margaret Yolande of Savoyd і Princess Luisa Cristina of Savoyd |
.svg) | |
ЖиттєписРедагувати
Походив з Савойського дому. Син Віктора Амадея I, герцога Савойського, та Христини де Бурбон. Народився 1632 року в замку Валентино в Турині. Отримав титул князя П'ємонту.
1637 року після смерті батька успадкував трон. Через малий вік регентом стала його мати. Тоді тривала франко-іспанська війна. Савойя продовжувала виступати на боці Франції, але не так активно як за Віктора Амадея I. Побоючись переходу Савойї на бік Іспанії кардинал Арман де Рішельє планував захопити владу в Савойському герцогстві. За його наказом французький посол повинен був увірватися в замок у Верчеллі і, від імені французького короля Людовика XIII взяти під домашній арешт регеншщту разом з малим герцогом. Проте змову було розкрито, Христина зміцнила залогу замку, і тому Рішельє відмовився від свого плану.
Стосунки між Францією та Савойєю ще більше загострилися, коли французька армія не зуміла допомогти савоярам відстояти місто Верчеллі, яке захопили іспанці.
1638 року в замку Валентино герцог Франциск Гіацинт помер від хвороби, що почалася раптово, з гарячки. Трон успадкував його брат Карл Еммануїл II.
ДжерелаРедагувати
- Merlini, Carlo (1938). Ambienti e Figure di Torino Vecchia. Turin.
- Claude Genoux Histoire de Savoie réédition, La Fontaine de Siloé Montmélian 1997 (ISBN 284206044X) p. 321.
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage