Франклінізація

Франклініза́ція — застосування з лікувальною метою постійного електричного поля високої напруги; метод електролікування, фізіотерапії.

Історія та особливості

Метод названо на честь Бенджаміна Франкліна, який розробив спосіб отримання статичної електрики.

В апаратах франклінізації виробляється подача високої напруги (30—50 кВ) на голчастий електрод. У результаті виникає електричний розряд, який комплексно впливає на довкілля:

• Поляризація клітинних елементів у ділянках організму, що піддаються впливу приладу.
• Виникнення потоку аероіонів, який падає на поверхню тіла, яке потребує лікувального впливу.
• Іонізація та озонування повітря в зоні дії приладу.

При франклінізації відбувається розширення периферичних кровоносних судин, інтенсифікація газообміну та функції виділення нирок, зниження кров'яного тиску, а також активізується діяльність вегетативної нервової системи, поліпшується обмін речовин, стимулюється кровотворення.

Показання для застосування: неврози, гіпертонічна хвороба, бронхіальна астма, дерматози, трофічні виразки, рани які довго не загоюються тощо.

Див. також

• Аероіонотерапія

Джерела

• Франклінізація // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — С. 40.
• Франклинизация / Стругацкий В. М. // Ульяновск — Франкфорт. — М. : Советская энциклопедия, 1977. — (Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 27). (рос.)