Фрадіке де Менезеш
Фраді́ке де Мене́зеш (повне ім'я Фрадіке Бандейра Мело де Менезеш; порт. Fradique de Menezes; 21 березня 1942, місто Сан-Томе) — політичний та державний діяч Сан-Томе і Принсіпі, президент Сан-Томе і Принсіпі у період 2001–2011.
| Фрадіке де Менезеш | |
|---|---|
| порт. Fradique Bandeira Melo de Menezes | |
 | |
 3-й Президент Сан-Томе і Принсіпі | |
| 3 вересня 2001 — 3 вересня 2011 | |
| Попередник | Мігел Тровоада |
| Наступник | Мануел Пінту да Кошта |
| Народився |
21 березня 1942 (81 рік) Сан-Томе, Сан-Томе і Принсіпі |
| Відомий як | дипломат, політик |
| Країна | Сан-Томе і Принсіпі |
| Alma mater | Брюссельський вільний університет[d] |
| Політична партія | Force for Change Democratic Movement – Liberal Partyd |
|
| |
БіографіяРедагувати
Менезес народився у столиці Сан-Томе у родині португальця та місцевої жінки. Він закінчив середню школу в Португалії, потім навчався у Вищому інституті психології у Лісабоні та Вільному університеті Брюсселя[1]. Успішний бізнесмен.
У період 1986–1987 років займав посаду міністра закордонних справ. У липні 2001 року був обраний президентом з результатом 55,2 % голосів перемігши Мануела Пінту да Кошта[2]. Офіційно до обов'язків приступив 3 вересня[3]. Спочатку його участь у виборах була поставлена під сумнів, адже він мав громадянство Португалії. Однак його допустили до виборів, які він виграв[4]. 16 липня 2003 року, коли Менезеш був у відрядженні у Нігерії, владу в країні було захоплено Фернанду Перейрою. Але згідно з домовленостями по поверненні із-за кордону, Менезеш був відновлений на посаді 23 липня[5].
30 липня 2006 року Менезеш був переобраний на другий термін, отримавши 60,58 % голосів і перемігши Патріса Тровоада, сина колишнього президента Мігела Тровоада[6]. У лютому 2009 року в країні розпочалось повстання проти влади за участі Християнсько-демократичного фронту з їхнім лідером Арлесіо Коштою. За допомогою внутрішніх військ Кошта і понад 30 інших були заарештовані. На прес-конференції 24 лютого, Менезеш сказав, що він був вимушений залучити війська. Він також заявив, що готовий покинути свою посаду, якщо саме він був «причиною в тому, що влада не працює в цій країні»[7].
ПриміткиРедагувати
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 20 червня 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 20 червня 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 листопада 2006. Процитовано 20 червня 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 20 червня 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 листопада 2006. Процитовано 20 червня 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 листопада 2006. Процитовано 20 червня 2014.
- ↑ https://archive.is/20130124211548/www.google.com/hostednews/afp/article/ALeqM5hu4IYUwS5CBG1s_ZHMdz892JPmWA
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |