Відкрити головне меню

Фос-ду-Іґуасу (порт. Foz do Iguaçu, МФА[fɔs do igwa'su]) — четверте за розміром місто бразильського штату Парана і 11-те місто за розміром Південного регіону, з населенням 309 тис. мешканців. Місто розташоване приблизно за 650 км на захід від столиці штату Куритиби, біля кордону з Аргентиною і Парагваєм. Мешканці міста відомі як «іґуасуенсіс» (iguaçuenses).

Фос-ду-Іґуасу
Foz do Iguaçu
(гирло Іґуасу)
Проспект Бразилії (Avenida Brasil) - головна вулиця міста
Проспект Бразилії (Avenida Brasil) - головна вулиця міста
Прапор
Прапор
Герб Фос-ду-Іґуасу }}}
Герб
Координати: 25°50′ пд. ш. 54°30′ зх. д. / 25.833° пд. ш. 54.500° зх. д. / -25.833; -54.500
Країна Бразилія Бразилія
Регіон Південний
Штат Парана
Площа
 - Місто 617 701 км²
Висота над р.м. 173 6 м 
Населення (2012)
 - Місто 255 718
 - Густота 500,4/км²
 - Агломерація 309 113
Часовий пояс UTC-3
 - Літній час UTC-2
ІРЛП (2000) 0.788
Веб-сайт: Página da prefeitura
Розташування міста на мапі штату Парана
Розташування міста на мапі штату Парана

ІсторіяРедагувати

Ця територія була вперше досліджена європейцями під командою іспанського дослідника (adelantado) Алвара Нуньєса Кабеса де Вака, в 1542 році. Він також відкрив водоспад Іґуасу і назвав його «водоспадом святої Марії». В період між 1609 і 1839 роками, бразильські бандейранті приникли до регіону та забезпечили бразильське домінування в ньому. До 1860 року ця територія залишалася спірною між Бразилією, Аргентиною і Парагваєм, але в результаті Війни потрійного Альянсу північний берег річки Іґуасу відійшов до Бразилії, а південний — до Аргентини.

Біля 1881 року бразильці почали заселення району та утворення постійних поселень. В 1888 році військовий інженер Жозе Жуакін Фірміну описав поселення і оцінив його населення в 324 мешканця. 23 листопада 1889 року на кордоні з Аргентиною і парагваєм був встановлений військовий піст.

В 1912 році військовий піст був розформований, а територія увійшла до складу муніципалітету Ґуарапуава. 14 березня 1914 року був створений муніципалітет Vila Iguaçu, а його першим мером (prefeito) став полковник Жоржі Шімельпфенґ. 5 травня 1918 року муніципалітет було перейменовано у Фос-ду-Іґуасу. На його територій в 1939 був створений Національний парк Іґуасу.

13 вересня 1943 Федеральна тариторія Іґуасу (Território Federal do Iguaçu), де знаходився муніципалітет, була розформована і увійшла до складу штату Парана.

ЕкономікаРедагувати

 
Гребля Ітайпу
 
Вид з Потрійного Кордону, із річками Іґуасу (ліворуч) і Парана (праворуч).

Місто є одним з найбільш туристичних у Бразилії. Тоді як більшість туристів є бразильцями або аргентинціями, сюди приїжджають і мешканці інших країн світу. Місто має близько 100 готелів та містить численні визначні пам'ятки:

  • Водоспад Іґуасу — великий та видовищний водоспад, із стоком приблизно рівним Ніагарському. Водоспад розташований на кордоні з Аргентиною, і хоча найвідоміша частина водоспаду, «Горло диявола» висотою 97 м, розташована на аргентинській стороні, найкраше вона видна саме з бразильського боку.
  • Національний парк Іґуасу та аргентинський парк з такою ж назвою.
  • Гребля Ітайпу, найбільша (станом на 2007 рік) гідроелектростанція у світі, розташована на річці Парана між Бразилією та Парагваєм.
  • «Потрійний кордон» (Tríplice Fronteira) між Бразилією, Аргентиною і Парагваєм. На боці кожной з країн знаходиться свій пам'ятник (Marco).
  • Мечеть Омара Ібн Аль-Хаттаба, найбільша за межами Близького сходу.
  • Пташиний парк (Parque das Aves) з великою колекцією диких птахів, та «Ліс Гуарані» (Bosque Guarani, міський зоопарк).

Гребля Ітайпу задовольняє більш ніж 20% потреб Бразилії в електроенергії та надає роботу (прямо або непрямо) близько 5 тис. мешканців міста.

Багато мешканців міста працюють у бульшому сусідньому місті на парагвайському боці, Сьюдад-дель-Есте. Весь транспорт та торгові перевезення між Бразилією і Парагваєм проходять через Міст Дружби (Ponte da Amizade). Інший міст, Міст Братерства (Ponte da Fraternidade або Ponte Tancredo Neves), сполучає місто з аргентинським містом Пуерто-Іґуасу, проте цей міст набагато менш важливий. Зараз міст Дружби стикається із значними проблемами пробок та протестів.

Місто є стратегічним центром міждержавної торговлі в рамках МЕРКОСУР, його значення, як очікується, ще зросте із утворенням Південноамериканської співдружності націй (UNASUL).

У Фос-ду-Іґуасу також знаходяться кілька підприємств, що користуються наявністью дешевої гідроелектроенергії, перш за все текстильних. Проте, місто перш за все залежить від туризму, який зазаз зростає, хоча і схильний до коливань унаслідок міжнародних криз, що також впливають на можливість роботи та вивезення дешевих товарів з безподаткової зони парагвайського міста Сьюдад-дель-Есте.