Форт Сан-Себастьян-де-Шама

Форт Сан-Себастьян-де-Шама (порт. Forte São Sebastião de Xama), розташований у Шамі, Гана — третє найдавніше укріплення Гани.[1]

Форт Сан-Себастьян-де-Шама
Гана

Історія ред.

Побудований португальцями з 1520 по 1526 р. як торговий пункт і захоплений голландською Вест-Індійською компанією в 1642 році. Первісним призначенням форту було служити стримуючим фактором для англійських моряків, що втручалися в торгівлю у Шамі.[1] Перший чорношкірий професор європейського університету Антон Вільгельм Амо похований на кладовищі форту. У 1872 році форт був переданий разом зі всім голландським Золотим Берегом до Британії.

За часів африканської торгівлі рабами викрадені поневолені африканці очікували тут на транспортування до Північної Америки.[2]

3D-документація з наземним лазерним скануванням ред.

Проект Zamani задокументував форт Сан-Себастьян у 2013 році за допомогою наземного 3D-лазерного сканування[3]. Дані, отримані неприбутковою дослідницькою групою, створюють постійний облік, який можна використовувати для досліджень, освіти, реставрації та збереження.[4][5][6]

3D-модель та панорамний тур фортом Сан-Себастьян доступні на сайті www.zamaniproject.org [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Анімація 3D-моделі доступна тут [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] .

Галерея ред.

Список літератури ред.

  1. а б Fort San Sebastian, Shama (1526). Ghana Museums and Monuments Board. Архів оригіналу за 4 січня 2016. Процитовано 10 квітня 2014.
  2. Harrold, Darlene Clark Hine, William C. Hine, Stanley C (2014). The African-American odyssey : the combined volume (вид. 6th edition, combined volume.). ISBN 0205940455.
  3. Site - Fort Saint Sebastian - Shama. zamaniproject.org. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 7 жовтня 2019.
  4. Rüther, Heinz. An African heritage database, the virtual preservation of Africa's past (PDF). www.isprs.org. Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2020.
  5. Rajan, Rahim S.; Rüther, Heinz (30 травня 2007). Building a Digital Library of Scholarly Resources from the Developing World: An Introduction to Aluka. African Arts. 40 (2): 1—7. doi:10.1162/afar.2007.40.2.1. ISSN 0001-9933. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 26 березня 2020.
  6. Rüther, Heinz; Rajan, Rahim S. (December 2007). Documenting African Sites: The Aluka Project. Journal of the Society of Architectural Historians. University of California Press. 66 (4): 437—443. doi:10.1525/jsah.2007.66.4.437. JSTOR 10.1525/jsah.2007.66.4.437. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 26 березня 2020.

5°00′39″ пн. ш. 1°37′45″ зх. д. / 5.010825° пн. ш. 1.629199° зх. д. / 5.010825; -1.629199