Формула Льюїса
Формула Льюїса, структура Льюїса — графічне зображення зв'язків між атомами, молекулами або йонами, запропонована хіміком Гільбертом Льюїсом (англ. Gilbert Newton Lewis) у 1916 році, яка базується на правилі октету. У цій структури хімічні елементи позначаються своїм хімічним символом, а валентні електрони — точками навколо цих елементів. Копії електронів між двома символами позначають зв'язки між елементами.[1][2]
Побудова формулиРедагувати
Побудувати формулу Льюїса для деякої молекули можна за такою схемою:
- Перераховуються всі валентні електрони кожного елемента молекули, і сумується їхня кількість;
- Отримана сума ділиться на два, і отримується кількість електронних пар, які будуть в структурі;
- Будується «скелет» формули, записуючи хімічні елементи і розподіляючи електронні пари між ними;
- Потім переміщаючи електронні пари, утворюємо схему, яка задовольняє правило октету (тобто, щоб кожен елемент мав 8 електронів, або 4 електронні пари);
- Перевіряємо, щоб заряд кожного елемента був якнайменший, а також, щоб позитивний заряд не був у електронегативних елементах
ПриміткиРедагувати
- ↑ IUPAC definition of Lewis formula. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 23 січня 2016.
- ↑ Zumdahl, S. (2005) Chemical Principles Houghton-Mifflin (ISBN 0-618-37206-7)
ПосиланняРедагувати
- Lewis Dot Diagrams of Selected Elements [Архівовано 26 березня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |