Форест Рей Мультон, іноді Моултон (англ. Forest Ray Moulton; 29 квітня 1872 — 8 грудня 1952) — американський астроном, член Національної АН США.

Форест Рей Мультон
англ. Forest Ray Moulton
Forest Ray Moulton AAAS 1947.jpg
Народився 29 квітня 1872(1872-04-29)[1][2]
Ле-Рой, Оссеола, Мічиган, США
Помер 7 грудня 1952(1952-12-07)[1][2] (80 років)
Вілметт, Кук, Іллінойс, США
Поховання Cadillac Maple Hill Cemeteryd[3]
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States (1912-1959).svg США
Діяльність астроном, математик
Alma mater Університет Чикаго (1899)[1] і Albion Colleged (1894)[1]
Заклад Університет Чикаго[1] і AAAS[1]
Відомі учні Едвін Габбл[4]
Член Американська академія мистецтв і наук і Національна академія наук США

CMNS: Форест Рей Мультон на Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився в Ле Рой (штат Мічиган), в 1894 році закінчив коледж в Албіоні, продовжував освіту в Чиказькому університеті. Упродовж 1898—1926 років викладав у Чиказькому університеті (з 1912 — професор). У 1927—1936 роках — директор Енергетичної комунальної корпорації в Чикаго, у 1936—1940 роках — вчений секретар Американської асоціації сприяння розвитку науки.

Основні праці в галузі теоретичної астрономії і космогонії. У 1900 році прийшов до висновку, що небулярна гіпотеза походження Сонячної системи, запропонована П. С. Лапласом в 1796 році, перебуває у протиріччі з законами динаміки. Разом з Т. К. Чемберліном розробив у 1904 році припливну «планетезимальну» гіпотезу виникнення Сонячної системи. Відповідно до цієї гіпотези в результаті близького проходження повз Сонце іншої зірки стався викид сонячної речовини, яка швидко охолола і затверділа, утворивши окремі згустки — планетезималі. Згустки значних розмірів послужили первинними ядрами, навколо яких тривало формування планет і супутників шляхом акреції планетезималей. Запропонував в 1900 році метеорну теорію противосяяння, яка пояснювала це явище світінням метеорних частинок дуже малої маси, що скупчуються в околицях лібраційних точки Лагранжа. Займався небесно-механічною задачею n тіл, а також питаннями балістики.

Автор підручника з небесної механіки (1-е вид. 1914, 2-е вид. 1923) і підручника з астрономії (1-е вид. 1905, 2-е вид. 1916), монографій «Періодичні орбіти» (1920), «Нові методи у балістиці» (1926) тощо.

У його честь названий кратер на Місяці.

ПублікаціїРедагувати

  • An Introduction to Celestial Mechanics (1902; second revised edition, 1914)
  • An Introduction to Astronomy (1905)
  • Descriptive Astronomy (1912)
  • Periodic Orbits (1913)
  • Differential Equations (1930)

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е Архів історії математики Мактьютор
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  4. а б https://books.google.cat/books?id=Gmdthgi8_CkC& — С. 41.

ДжерелаРедагувати