Фольке Фільбютер (швед. Folke Filbyter) — популяризоване ім'я язичницького прабатька династії Б'єльбу[1]. Оскільки Фольке, згідно з легендами, був прапрадідом Бірґера Броси, він мав жити в XI столітті. У нього були сини Інґевальд, Інґемунд та Гальстен.

Фольке Фільбютер
швед. Folke Filbyter
 
Рід: Фолькунги
Діти: Інґевальд Фолькессон

Його прізвисько Фільбютер (швед. Filbyter) походить із давньої шведської словоформи fölbitare, що буквально означає «кусає лоша», і, як вважають, відноситься до людини, яка каструє своїми зубами коней[1].

Він не згадується у жодному історичному джерелі того часу, який може довести його існування. Його ім'я вперше було виявлено у джерелі 1616 року, у листі Йоганнеса Мессеніуса. Тим не менш, Мессеніус отримав дані з джерел 1400-х років, які були копіями ранніх матеріалів. Згідно з цим джерелом, Біргер Ярл, так само як і група його політичних опонентів, званих у народі фолькунгами, походять від людини на ім'я Фольке.

В літературі ред.

Фольке Фільбютер займає центральне місце у романі Вернера фон Гейденстама «Фольке Фільбютер» (1905), першої частини незакінченої трилогії «Дерево Фолькунгів»[2]. У романі Фольке Фільбютер, центральна постать, постає як трагічно зневажений батько. Фольке повернувся додому до Швеції з багатьох сумнівних підприємств під час своїх експедицій вікінгів, і вирішив заснувати садибу Фолькетуна. Там у нього з'являється троє дітей від низькорослої жінки, і хоча вони багаті, вони живуть у саме тих брудних злиднях, що й їхні трели. Двоє із синів вирушають по пригоди на Русь, а третій син викрадає дівчину, яка народила йому сина, перш ніж померти під час пологів. Фольке – атеїст, який не соромиться знищувати ідолів як старої, так і нової віри. Коли його молодший син Інґевальд, помираючи, звертається в християнство, він віддає свою маленьку дитину мандруючому проповіднику Якобу[2]. Фольке не може змиритися з тим, що його онук та спадкоємець зник, і тому він вирушає на пошуки свого онука. Зрештою, Фольке знаходить свого онука та двох синів, які поїхали за кордон. Возз'єднання трагічно, а знехтуваний, принижений і зневажений Фольке вигукує: «любов ваших сердець, мої діти, ви не можете дати мені, і це все, що я коли-небудь просив»[3].

Фольке Фільбютер також з'являється у романі шведського письменника Франца Бенгтссона «Рудий Орм», опублікованому у 1940-х роках.

Пам'ять ред.

 
Фольке Фільбютер, що шукає свого онука, статуя Карла Міллеса у Лінчепінгу.

Статуя Карла Міллеса, що стоїть на Старій площі у Лінчепінгу, показує Фольке Фільбютера, який шукає свого онука.

Його ім'ям названо поїзд регіональної залізниці у Швеції, яка проходить між Лінчепінгом та Кальмаром та спортивний клуб спідвею Filbyterna Speedway у Лінчепінгу. Він є емблемою одного з найбільших автоперегонів Північної Європи Stångebroslaget у Лінчепінгу. У передмісті Гетеборга є вулиця на ім'я Фольке Фільбютера.

Студентська спільнота Östgöta nation в Лунді щорічно святкує бал Fest Filbyterium Lundense на честь Фольке Фільбютера.

Примітки ред.

  1. а б Стаття Folke Filbyter у Nationalencyklopedin (1991).
  2. а б Рецензія на роман Вернера фон Хейденстама «Фольке Фільбютер». Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 1 жовтня 2018.
  3. En stamfader som står det nya emot [Архівовано 2007-09-29 у Wayback Machine.], стаття в Svenska Dagbladet, опублікована 17 серпня 2003 р.