Флуориди

(Перенаправлено з Флюорид)

Фтори́ди (застар. флуориди, флюориди)[1] — хімічні сполуки фтору з іншими хімічними елементами. Відомі для всіх елементів, крім гелію і неону.

Розрізняють прості або бінарні фториди (солі фторидної кислоти, ковалентні фториди металів і неметалів, галогенфториди), оксифториди (наприклад POF3), гідрофториди металів, фторовмісні кислоти, комплексні фториди (наприклад Na2NiF4), силікофториди та інші.

Фториди одно- та двовалентних металів — типові солі фтористоводневої кислоти, кристали з високими температурами плавлення. Фториди перехідних металів (TiF4, VF5, MoF6, UF6) і неметалів (HF, CF4, NF3, PF5, SF6, ClF3 і т. д.) — ковалентні сполуки, які гідролізуються водою і розчиняються в органічних розчинниках.

Фториди неметалів — рідини або гази. Відомі галогенфториди, оксифториди (COF2, TiOF2, CrOF4, UO2F2) і гідрофториди (LiHF2, KH2F3 тощо).

Подвійні фториди (RbNiF3, CsFeF3) — феримагнетики. Фториди використовують для одержання флуору (з флюориту), як окиснювачі в ракетному паливі (ClF3, ClF5), для ізотопного виділення урану (UF6), виробництва оптичного скла, фторування, а також як діелектрики (SF6).

ОтриманняРедагувати

Фториди більшості елементів одержують взаємодією простих речовин:

H2 + F2 → 2HF
Fe + F2 → FeF2

Вищі фториди одержують з нижчих дією фтору:

ClF3 + F2 → ClF5

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Згідно з ДСТУ 2439:2018, назва елементу і простої речовини — фтор. Див. Національний стандарт України ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи». — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 2.