Флавій Варроніан
Флавій Варроніан (*Flavius Varronianus бл. 363 —після 380) — державний діяч часів пізньої Римської імперії.
| Флавій Варроніан | |
|---|---|
| Народився | бл. 363 |
| Помер | після 380 |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик |
| Титул | консул |
| Посада | давньоримський сенатор[d] і консул |
| Термін | 364 рік |
| Попередник | Флавій Саллюстій |
| Наступник | Цезар Флавій Валент Август |
| Конфесія | християнство |
| Батько | Йовіан |
| Мати | Харіто |
Життєпис ред.
Син Йовіана, римського імператора, та Харіто. Народився близько 363 року. Названо на честь діда Варроніана, коміта Паннонії. У 364 році, після того як батько посів трон Римської імперії, Варроніана оголошено консулом. Втім того ж року Йовіан помер. З огляду на малий вік Варроніан не отримав трон. Натомість йому надано титул нобіліссімуса.
Замість нього став Валентиніан, що призначив імператором у східних діоцезах свого брата Валента. Останній задля попередження висування прав на трон з боку Флавія Варріонана наказав останнього осліпити на одне око.
В своїх листах про Варроніана згадує Іланн Златоуст. Остання згадка про нього відноситься до 380 року.
Джерела ред.
- Martindale, J. R.; Jones, A. H. M, The Prosopography of the Later Roman Empire, Vol. I AD 260—395, Cambridge University Press (1971)
- Noel Lenski: Failure of Empire. Valens and the Roman State in the Fourth Century A.D. Berkeley 2002, ISBN 0-520-23332-8